Проаналізовано особливості моделі двомовної комунікації та соціокомунікативні типи учасників комунікації. Розглянуто типи перемикання мовного коду згідно з прагмалінгвістичними настановами учасників двомовного діалогу. Здійснено психолінгвістичну ідентифікацію феномену перемикання коду й ідентифіковано перемикання з одного мовного коду на інший у двох його різновидах: між- та внутрішньофразовому. Показано, що функції перемикання коду діагностуються за кількома критеріями, а саме: за комунікативною настановою щодо конкретного сегмента інформації, яку повідомляє адресант, за комунікативно релевантними фоносемантичними особливостями конкретного сегмента репліки-повідомлення, за ситуативними комунікативними ознаками, обумовленими соціолінгвістичними конвенціями у суспільстві та за загальною прагматикою змістових блоків діалогу.