Досліджено специфіку художньої рецепції старовинних літературних пам'яток у творчості В. Шевчука. Розглянуто історичну белетристику прозаїка у контексті основних здобутків герменевтичної та рецептивної методології інтерпретації художнього твору. Виявлено жанрову належність роману В. Шевчука "На полі смиренному" до літературної обробки середньовічного твору - Києво-Печерського патерика. Проведено текстологічне зіставлення повісті В. Шевчука "Ілля Турчиновський" з "Автобіографією" І. Турчиновського, творами Г. Сковороди. Доведено, що міфологеми у творі "Ілля Турчиновський" - це основа моделі, за допомогою якої письменник створює особливий цілісний образ, синтезуючи умовно-метафоричний світ епохи бароко. Розкрито творчу лабораторію В. Шевчука-інтерпретатора та перекладача Літопису Самійла Величка. Вперше до літературного обігу введено ряд раніше недосліджуваних поетичних творів барокової епохи, зокрема збірки Д. Братковського "Світ, по частинах розглянутий".