З'ясовано, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому назустріч, усвідомлює свою окремішність та одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.