Проаналізовано поширеність аспіринорезистентності серед хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST, які систематично приймали аспірин, та показано її асоціацію зі збільшенням рівня госпітальної летальності, частоту нефатального (ре) інфаркту міокарда та сумарної частоти даних подій. Описано фактори, які збільшують ймовірність виникнення резистентності щодо аспірину. Проведено порівняння значень показників агрегації тромбоцитів у пацієнтів із гострим коронарним синдромом і з біохімічною аспіринорезистентністю та без неї. Розглянуто результат додавання клопідогрелю щодо терапії аспірином у резистентних до аспірину хворих.