Уточнено уявлення давніх скандинавів щодо просторового навантаження потойбічності на основі семантики поховальної споруди. Розглянуто динаміку змін в образних утіленнях смерті та потойбічності на прикладах пам'яток архаїчного мистецтва. Проаналізовано міфологічні персонажі, пов'язані зі смертю та потойбічністю, простежено їх генезу від ідеології бронзової доби до образів еддичних текстів. Розкрито образ Змія-Дракона як символа потойбічності на півночі Європи, що є архаїчним і пронизує світоглядну картину та пам'ятки матеріальної культури даного регіону впродовж тривалого часу. Проведено системний аналіз концептів давньоскандинавської світоглядної парадигми, з урахуванням етнічних і міграційних процесів.