Запропоновано й експериментально обгрунтовано новий додатковий критерій проектування аеродинамічних систем - забезпечення мінімальних опорів проточних частин тягодуттьових машин та аеродинамічних систем. Розроблено уніфіковані математичні моделі геометрії вставок-лекал для заміщення дисипативних зон у "коліні 90°" та у вхідному патрубку вентиляторів і димососів. Вдосконалено методику розрахунку параметрів роботи аеродинамічних систем в рамках поля межового напору вентилятора у вигляді трьох напірних характеристик. Запропоновано уніфікований стенд для випробувань аеродинамічних машин.