Вивчено процес розвитку кооперативного руху цих країн у контексті політики аграристських і комуністичних партій у даний період. Визначено, що за умов існування різних політичних систем і внутрішніх суперечностей, що призводили до розколу, можливості реалізації програм суспільної модернізації у різних селянських партій Цетральної та Південно-Східної Європи були нерівними та залежали від комплексу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що лежали в соціально-економічній і суспільно-політичній площині. Висвітлено теорію створення та діяльності кооперативних рухів, особливості поглядів засновників кооперації та прихильників ідей аграризму на місце кооперації у подоланні гострих майнових суперечностей і соціальної стабільності суспільства. Проаналізовано політику комуністичних партій відносно кооперативного руху, що засвідчила домінування утилітарного підходу до громадських кооперативних інституцій.