Вперше в українському мовознавстві охарактеризовано семантичний потенціал речень з предикатами фізичного стану особи з позицій парадигматики та синтагматики. Проведено розмежування предикатів фізичного й емоційного стану, предикатів стану, процесу та дії. Вивчено семантичні ознаки фатальності, сугестії, трансцендентності, впливом яких пояснюється вживання безособових речень в українській мові. Встановлено, що завдяки полісемії предикат стану може визначати фізичний, психічний, емоційний і інші стани. Проаналізовано оцінний компонент семантики речень з предикатами фізичного стану, виявлено взаємодію дескриптивної й оцінної структур. Визначено й описано структурні та синтаксичні різновиди моделей проаналізованих речень.