Вперше запропоновано алокаційну модель визначення ефективності вапнування на радіоактивно забруднених землях, сутність якої полягає у деференціації результатів застосування вапняних добрив за наслідками (економічна, екологічна та соціальна), місцем одержання (локальна, регіональна) та ступенем збільшення ефекту (мультиплікаційний ефект та його специфічні форми прояву: первинний, стартового вибуху, резонансний, дифузійний, акселерації). Наведено методологічні підходи щодо визначення еколого-економічної ефективності внесення вапняних добрив на радіоактивно забруднених землях, що базуються на показниках радіоактивного навантаження на людину. Розроблено регламентацію робіт з хімічної меліорації грунтів із застосуванням підтримувальної технології внесення вапна та локального окультурення цих земель. Розроблено модель регіонального агрохімічного кластера з урахуванням наявності вапняних родовищ.