Проаналізовано концепцію "нової людини" у драмах і романах В. Винниченка та його філософському трактаті "Конкордизм", із використанням матеріалів щоденників, публіцистики, листування. Особливу увагу акцентовано на такі складники концепції людини, як естетичний ідеал, розуміння письменником біологічних, суспільних і духовних начал особистості, принципи зображення героїв. У процесі зіставлення з поглядами європейських мислителів з'ясовано особливості формування філософсько-світоглядної системи й ідей, сповідуваних письменником. Розглянуто генезу героя - носія "чесності з собою" та його еволюцію до типу конкордистської людини та специфіку теоретичного обгрунтування В. Винниченком нового кодексу життя особистості у філософсько-соціологічному трактаті "Конкордизм".