Досліджено особливості функціонування регіонального рівня управління у зарубіжних державах і в Україні з огляду на сучасні тенденції глобалізації, регіоналізації та децентралізації. Регіон, як базову складову системи регіонального управління, розглянуто у двох площинах: як одну з одиниць територіальної структури держави, та як повноправного учасника політичного процесу, що стає можливим у результаті тенденції регіоналізації у більшості сучасних держав. Встановлено, що регіоналізація, яка є основою формування регіонального рівня управління, процесом регіонального структурування простору, а також повноцінного включення регіонів у політичне, економічне та соціальне життя на національному та транснаціональному рівнях. На підставі аналізу процесів на регіональному рівні у країнах Західної та Східної Європи доведено, що глобалізація не призводить до стандартизації регіонів різних країн, не нівелює їх територіальні та культурні особливості, а створює для них нові можливості для розвитку в економічній, соціальній, культурній сферах. Показано, ще найкращим шляхом розвитку для держави та регіонів є пристосування до мінливих рамок глобалізації, що значною мірою залежить від адекватності інституційної структури регіонів. Розглянуто взаємозв'язок між членством у наднаціональній структурі - Євросоюзі й адміністративно-територіальним устроєм, системою відносин центр - регіони у країнах-членах. Надано характеристику регіонального рівня управління в Україні, визначено його найбільш гострі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Вказано на небезпеки федералізації та формалізації у ході вдосконалення системи органів регіонального рівня управління, визначено ефективність застосування інструментів здійснення державної регіональної політики.