Розкрито закономірності витривалості насіння зразків ячменю, гороху, проса, соняшнику, ліній і гібридів кукурудзи до чинників зберігання, змодельованих за допомогою методики "прискореного старіння" та проморожування, а також можливості підвищення життєздатності насіння, що має знижений її рівень. Визначено зв'язок між видовою та сортовою належністю зразків генофонду означених культур, умовами року репродукування та характером реакції насіння цих зразків на різні умови зберігання. Встановлено, що під впливом проморожування за температури - 20 ℃ насіння більшості з вивчених зразків підвищує показники життєздатності, зменшує частку нетипових приростків, а також зменшується розвиток хвороб на насінні у порівнянні з вихідними показниками. Встановлено взаємозв'язок між енергією проростання та схожістю й активністю амілаз у насіння ячменю, що належить до крохмалистого типу, та відсутність такого зв'язку у насіння гороху, що належить до білкового типу. Визначено роль активності каталази для діагностики життєздатності насіння та впливу на неї сприятливих і несприятливих чинників зберігання.