Встановлено, що подвійність Я особистості, як вона розуміється в екзистенціальній філософії (найчіткіше це виділено у М. Бубера у поняттях Я - Ти та Я - Воно) є фундаментальною топологічною властивістю простору самореалізації особистості. Обгрунтовано, що подвійність Я особистості зумовлена егоїстичною замкненістю екзистенції на саму себе. Ця замкненість дозволила ввести в простір самореалізації важливий топологічний параметр - границю екзистенціального егоїзму. Виявлено, що в поступовому розгортанні топологія простору самореалізації особистості задається екзистенціалами людського буття. Запропоновано екзистенціальну модель самоідентифікації особистості. Проаналізовано топологічний зріз світу повсякденного буття й обгрунтовано можливість ієрархічного влаштування форм самореалізації в ньому. Обгрунтовано актуальність екзистенціальної комунікації як технології самореалізації в світі повсякденного буття.