Вперше здійснено комплексний аналіз української поетичної мовотворчості на предмет виявлення й опису цінностей буття, закладених і зреалізованих у кожній з естетичних програм у їх динаміці (широкий культурно-історичний контекст). Це дозволяє форматно відтворити картину розвитку національного поетичного мовомислення в його світоглядно-естетичних домінантах як фрагмента загальноєвропейського художнього досвіду, а також відстежити еволюцію лінгвостилістичного потенціалу української літературної мови. Запропоновано аспекти наукової інтерпретації вербальних фактів художнього пізнання дійсності (художня мовотворчість) в українському поетичному дискурсі.