Розглянуто проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих віком від 61-го до 75-ти років на гостру тонкокишкову непрохідність, ускладнену кишковою недостатністю. В експерименті досліджено провідні ланки патогенезу розвитку синдрому кишкової недостатності: джерела та механізми розвитку поліорганної недостатності, екстраінтестинальної транслокації мікроорганізмів, руйнування паренхіматозних і стромальних структур тканин стінки кишки, печінки, нирок, легень, роль у даних процесах ішемії кишкової стінки. На експериментальній моделі доведено, що застосування розчинів сорбітолу та L-аргініну з використанням гальванічного струму є ефективним методом лікування синдрому кишкової недостатності у разі гострої тонкокишкової непрохідності. Упроваджено в клініку розроблені методи корекції синдрому кишкової недостатності у хворих похилого віку на гостру тонкокишкову непрохідність, в поєднанні зі супутньою ішемічною хворобою серця й оцінено ефективність їх використання. Запропоновано алгоритм лікувальної тактики у хворих похилого віку на гостру тонкокишкову непрохідність. Результатом застосування нової тактики лікування є зниження показників післяопераційної летальності й ускладнень.