На основі проведених досліджень на професійних групах працюючих за умов з різною напруженістю праці (енергетиків ЧАЕС, авіадиспетчерів, інженерів радіолокації, радіонавігації та зв'язку, учасників антарктичних експедицій) й аналізу результатів експериментальних досліджень з використанням моделі хронічного стресорного впливу на тваринах обгрунтовано гіпотезу про неспецифічні психофізіологічні механізми формування хронічного стомлення як передпатологічного процесу. Запропоновано науково-методичні підходи для оцінювання ступеня його розвитку. Наведено профілактичні заходи для попередження його негативних наслідків.