Проведено комплексний аналіз комунікативно-жанрових і лінгвопрагматичних особливостей офіційних політичних промов президента Франції Н. Саркозі та прем'єр-міністра Ф. Фійона. З урахуванням досягнень комунікативної лінгвістики, теорії дискурсу, лінгвістичної прагматики та теорії аргументації визначено жанрово-дискурсивний і лінгвопрагматичний статус офіційної політичної промови. Офіційну промову розглянуто як специфічний жанр політичного дискурсу, як складне дискурсивне утворення, в якому виявляються інституційні, ритуальні та риторичні ознаки, а також як продукт мовленнєвої діяльності, обумовлений конкретною ситуацією спілкування й інституційним статусом мовця. Визначено, що характерними рисами французької офіційної промови є інформативність, прагматичність, об'єктивність, стереотипність та фатичність. Наведено власну класифікацію французьких офіційних промов, яка включає чотири жанрові різновиди: декларативні промови (промови, які проголошують ставлення Франції до певної світової або внутрішньої події), суспільно-ритуальні промови (вітальні, промови на відкритті зібрань, комеморативні, промови, присвячені пам'ятній даті), передвиборчі та інавгураційні промови. Проаналізовано лінгвопрагматичні особливості політичної аргументації в офіційній промові, комунікативні стратегії і тактики, які використовуються у французький офіційній промові, комунікативні портрети президента та прем'єр-міністра Франції.