Здійснено інтерпретацію позамовних (генетичних, антропологічних, археологічних і міфологічних) свідчень про зв'язки корейської культури з метою проекції цих відомостей на лінгвістичні свідчення про зовнішні зв'язки корейської мови. Розглянуто співвідношення лексико-етимологічних і фонетико-типологічних свідчень про міру близькості корейської мови до інших - алтайських та неалтайських (уральських, дравідійських, індоєвропейських, палеоазійських, австроазійських, австронезійських), за цього через достатню вивченість алтайських паралелей зосереджено увагу на неалтайських. Установлено визначальні фонетичні риси корейської мови та виявлено їх близькість передусім до нівхської та чукотсько-камчатських мов, що корелює з лексичними свідченнями про відповідні зв'язки. Паралелі інтерпретовано як субстратний вплив чукотсько-камчатських мов на корейську, простежено наявність спільного компонента корейської та нівхської мов.