Досліджено світовий досвід організації та функціонування місцевих і регіональних омбудсманів. Надано характеристику правової природи цих інституцій, регіональних і місцевих омбудсманів, розглянуто їх види та місце в системі органів публічної влади. В процесі дослідження статусу регіональних і місцевих омбудсманів конкретизовано їх риси, порядок призначення та звільнення з посади. Уточнено мету та завдання діяльності місцевих і регіональних омбудсманів, проаналізовано їх повноваження, розкрито зарубіжний досвід організації роботи та гарантії діяльності місцевих і регіональних омбудсманів. Сформульовано положення, обгрунтовано нові пропозиції та висновки щодо запровадження в Україні регіональних і місцевих омбудсманів загальної, а за потреби і спеціальної компетенції (дитячих, вузівських, шкільних, з дотримання прав ув'язнених тощо), які мають бути більш доступними громадянам і більш налаштованими на вирішення їх місцевих проблем у повсякденних взаємовідносинах з органами влади.