Обгрунтовано геомеханічну модель, що враховує вплив напружено деформованого стану масиву порід на окремі шари навколо очисної камери. Встановлено степеневу залежність лінії найменшого опору (ЛНО) зарядів від діапазону розвитку очисних робіт, а також зв'язок відстані між експлуатаційними свердловинами у віялі й геометричними розмірами очисної камери, що дозволяє знизити витрати на буропідривні роботи (БПР). Визначено уточнювальний коефіцієнт для ЛНО, що корелюється в межах 30 % від базової ЛНО для конкретних горизонтів та окремих віял свердловин. Показано степеневу залежність, що описує зміну витрат на вторинне подрібнення в залежності від розмірів очисного простору камер.