Розглянуто питання підвищення ефективності лікування зубощелепних аномалій, ускладнених захворюваннями пародонту у дітей, хворих на сколіоз, на основі вивчення особливостей метаболізму кісткової тканини. Встановлено, що у дітей, хворих на сколіоз, досить часто спостерігається остеопенічний синдром, що може сприяти виникненню рецидивів зубощелепних аномалій та захворювань пародонту у ретенційному періоді ортодонтичного лікування. Рекомендовано у комплекс обстеження підлітків, хворих на сколіоз, включати біохімічне дослідження ротової рідини для визначення рівня загального кальцію, остеокальцину, С-кінцевих телопептидів, лужної фосфатази та слід проводити ехоостеометрію для встановлення ступеня вираженості структурних порушень у кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп. Хворим з ознаками остеопенічного синдрому та хронічним катаральним гінгівітом рекомендовано комбіноване застосування фізіотерапевтичних та медикаментозних методів лікування до початку ортодонтичного лікування та в ретенційному періоді, що направлені на нормалізацію показників кісткового метаболізму.