Розроблено принципово новий напрям вивчення проблем еволюції мови - діахронічну лінгвосинергетику, об'єктом вивчення якої є перехідні явища в мові, мовна система в стані критичності її розвитку, в так званому режимі з загостренням. Охарактеризовано предметну сферу діахронічної лінгвосинергетики і систему методологічних принципів дослідження, визначено категорійний апарат нової, процесуально зорієнтованої метамови аналізу. Описано синергетичні властивості англійської мови. Доведено, що в основу мовної організації покладено фрактальний принцип формотворення, що забезпечує інтеграцію компонентів системи мови. Визначено та запропоновано для введення до наукового обігу поняття "фазовий простір мови" та "простір станів фонетичної системи". Залучення принципів синергетичного аналізу уможливило розбудову якісно нової концепції мовного розвитку. До механізмів еволюції англійської мови уналежнено зміну параметричного патерна мовної мегасистеми та синхронізацію темпів змін, що відбуваються у підсистемах мови.