Визначено сутність і структуру виконавської культури скрипаля, а також критерії, показники та рівні її сформованості. Запропоновано нове вирішення проблеми формування виконавської культури скрипаля шляхом розробки та теоретичного обгрунтування мистецько-персоналізованого підходу, який грунтується на ідеї необхідності формування у студентів персональних диспозицій до виконавської діяльності, пріоритетності опори на індивідуально-неповторні якості особистості у творенні нею своєрідного й оригінального виконавського стилю. Доведено, що розроблені та теоретично обірунтовані принципи в їх системному поєднанні є провідними у формуванні виконавської культури скрипаля, а також такими, що забезпечують акумулювання та розвиток неповторності виконавської особистості музиканта-новатора. Розроблено інноваційну організаційно-методичну систему формування виконавської культури скрипаля, що передбачає: активізацію процесів інтеріоризації інтерсуб’ективних зв’язків між виконавцем і твором, виконавцем і композитором, виконавцем і слухачем шляхом активізації процесів самовираження майбутніх фахівців в інтерпретації музики на тлі глибоко пізнання ними об’єктивної сутності художніх образів, забезпечення педагогічних умов, впровадження інноваційних методичних комплексів, оновлених форм, етапів навчання студентів та індивідуалізовано-фахового моніторингу, спрямованих на досягнення вершинних рівнів (акмерівнів) виконавської культури скрипаля.