Розроблено методологію для комп'ютерного дослідження процесів руйнування в зоні контакту пар кочення та оцінювання їх залишкової довговічності за критеріями формування типових контактно-втомних пошкоджень - пітингу та відшарування - з урахуванням експлуатаційних умов пари кочення та характеристик циклічної тріщиностійкості матеріалів на поперечний зсув і розрив. Методологія базується на концепціях двостадійної моделі оцінювання довговічності твердих тіл при їх циклічному контактуванні за розвитком тріщин. Приймається, що в зоні контакту приповерхневі макротрішини, які формують пошкодження, на початковій (першій) стадії розвиваються за механізмом поперечного зсуву, на другій - за механізмом нормального розриву. Розвинуто можливості моделі для першої стадії за рахунок розв'язків нових контактних задач для тіл з тріщинами, береги яких контактують в зоні стиску (гладкий контакт, проковзування з тертям, защемлення) під дією рухомого навантаження на поверхні кочення, та для другої стадії - за рахунок моделювання дії рідини, що проникає в тріщину. Розроблено розрахункові алгоритми та за ними побудовано траєкторії поширення тріщин, які формують втомні поверхневі пошкодження. Оцінено залишкову контактну довговічність за утворенням пітингу та відшарування в приповерхневій зоні рейок, залізничних коліс та опорних валків вальцювальних станів. Показано ступінь залежності контактної довговічності від таких експлуатаційних параметрів, як тертя-змащування в контакті, тертя між берегами тріщини, інтенсивність навантаження пари кочення та характеристики циклічної тріщиностійкості матеріалів на зсув і розрив. Побудовано криві контактної втоми для елементів пари колесо-рейка за розвитком пітингу. Прогнозовано розвиток (довжина) горизонтальної підповерхневої тріщини в приповерховій зоні рейкових та валкових сталей залежно від кількості циклів кочення. На основі одержаних результатів прогнозуються також форми та розміри частинок викришування та відшарувань залежно від умов експлуатації та циклічної тріщиностійкості тіл кочення.