Показано можливості зниження частоти порушень лактації у жінок з лейоміомою матки (ЛММ) на основі визначення особливостей ендокринної регуляції лактації, встановлення патогенетичних чинників порушень лактації та розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів. У результаті комплексних досліджень у породіль з ЛММ природно розроджених і шляхом кесаревого розтину виявлено порушення лактації у періоді її становлення (кількісні та якісні зміни молозива і молока). Більш глибокі порушення лактації визначено у породіль абдомінально розроджених. Встановлено провідний патогенетичний чинник порушення становлення лактації у породіль з ЛММ: дисбаланс стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону) та пролактину. Визначено патогенетичним компонентом порушення лактації у породіль з ЛММ, розроджених кесаревим розтином, тимчасову неможливість прикладання новонароджених до грудей, що уповільнює "запуск" нейроендокринних рефлексів становлення лактації. Доведено роль у порушенні ендокринної регуляції лактації підвищеної активості гіпофізарно-надниркової системи (збільшення рівня стрес-реалізуючих гормонів) і недостатнього тиреоїдного статусу. Такі чинники визначено компонентами ендокринної ланки патогенезу порушень лактації. Встановлено критерії ранньої діагностики порушень лактації та критерії порушень ендокринної регуляції становлення лактації у породіль з ЛММ. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів у породіль з ЛММ, спрямований на покращення ендокринної регуляції лактації, тим самим, на зниження частоти порушень лактації та збільшення її тривалості.