Вивчено особливості відтворення українських власних назв на позначення об'єктів і предметів духовної та матеріальної культур за умов перекладу англійською мовою. Розглянyто найбільш вживані та традиційні, універсальні та специфічні способи перекладу ідеонімів і прагматонімів з української мови на англійську. Описано труднощі, що виникають у процесі перекладу зазначених розрядів ономастичної лексики сучасної української мови, в контексті англомовної лінгвокультурної комунікації. Проаналізовано варіативність і частотність використання різних лінгвістичних засобів відтворення українських артіонімів, бібліонімів, документонімів, гемеронімів, геортонімів, порейонімів, фалеронімів, хрематонімів і хрононімів у процесі перекладу англійською мовою - генералізації, закономірних відповідників, калькування, комбінованої реномінації, конкретизації, парафрастичного перекладу, перечленування і транслітерації / транскрипції.