Досліджено феномен самобутнього явища галицької популярної пісні, який для цього регіону є не лише важливою складовою музичної культури, але й своєрідним мистецьким барометром суспільно-культурного життя, відображаючи провідні соціокультурні запити суспільства, політичні реалії, чутливо реагуючи на стильові модифікації світових художніх тенденцій. Водночас на всіх етапах свого існування популярна пісенність регіону поставала чинником прояву спадкоємності та тяглості сформованих традицій, художнього осмислення полінаціонального фольклорного й етнорегіонального музичного словника, засобом вираження культурної та ментальної ідентичності, мистецьким важелем опору іноземному гніту. Мистецький феномен регіональної традиції популярної пісенності має для Західної України особливе значення у культурній та громадсько-політичній сфері суспільного життя. Її неповторність та регіональна характерність зумовлена унікальним комплексом засад, серед яких міський фольклор як явище популярної музики, сформоване в контексті складних трансформаційних процесів і міжкультурних погранич, стрілецька пісенність як символ національної ідентичності, носій суспільно-єднаючої патріотичної ідеї та мистецької опозиційності в епоху військово-політичного протистояння, регіональний фольклор, сфери ужиткового музикування, досвід поколінь професійних митців різних націй як академічної, так і естрадної сфери. Актуальність і соціальна потреба у функціонуванні кожного з пластів розважальної пісенності від часів Ф. К. Моцарта до новітніх мистецьких здобутків композиторів сучасності засвідчує знаковість цього явища, його неперехідну мистецьку вартість та наявність понадчасових цінностей, суголосних потребам часу і соціуму.