Уперше у вітчизняній філософсько-педагогічній літературі останніх десятиліть системно проаналізовано потреби, вимоги, основні напрями та ресурси модернізації гуманітарної освіти в контексті її реального входження в європейський освітній простір, визначено етапи та суперечності цього процесу, обгрунтовано першочергові та стратегічні завдання його інтенсифікації. Уточнено теоретико-методологічні засади аналізу освітнього процесу в структурі сучасного філософсько-педагогічного дискурсу. Охарактеризовано історичні передумови та соціокультурну динаміку формування єдиних освітніх пріоритетів європейського простору. Визначено завдання та напрями модернізації гуманітарної освіти в контексті вимог Болонського процесу. Подальшого розвитку набули положення про необхідність підвищення якості освіти на основі сучасної науки та соціальної практики, утвердження принципів академічної мобільності та чесності, демократизації організації та управління навчально-виховним процесом тощо.