Встановлено високу частоту аномалій прикусу у дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП): 52,9 % у період тимчасового прикусу і 61,7 % у період змінного прикусу. Показано, що у дітей з ДЦП спостерігається затримка у формуванні коренів постійних зубів у всіх вікових періодах у порівнянні з практично здоровими дітьми. Встановлено вищі показники амплітуд біопотенціалів (БП) власне жувальних і скроневих м’язів у дітей з ДЦП і зубо-щелепними аномаліями в стані фізіологічного спокою, у порівнянні з дітьми із фізіологічним прикусом, тоді як за умов вольового стискання щелеп і за максимального стискання ватного валика показники БП жувальних м’язів значно переважали у дітей з фізіологічним прикусом. Вперше запропоновано міофункціональний моноблоковий апарат для лікування аномалій прикусу у дітей з ДЦП, який поєднує одночасне співставлення щелеп у конструктивному прикусі та сенсомоторну терапію (за рахунок масажних елементів) для впливу на м’язи язика, щік і губ. Доведено ефективність поетапного застосування міофункціонального моноблокового апарату для лікування аномалій прикусу дітям з ДЦП та індивідуальної назубної капи (заповненої лікувально-профілактичною зубною пастою) для профілактики ураження твердих тканин зубів і запальних процесів у тканинах пародонту.