Досліджено прийом крупного плану та його художньо-стилістичний ефект в літературних і кінотекстах. Реконструйовано лінгвокогнітивні механізми породження ефекту крупного плану в англомовній психологічній прозі ХХ - ХХІ ст. та її екранізаціях. Окреслено специфіку інтерсеміотичної кореляції знаків у межах цього прийому, виявлено його спеціалізовані та неспеціалізовані мовні показники в художній прозі та компенсаторні засоби у фільмах. Розкрито вплив крупного плану на розгортання сюжету та характеризацію персонажів проаналізованих текстів і виявлено його роль в інтимізації художньої чи кінооповіді або оповідному відчуженні.