Дисертацію присвячено подальшому розвитку теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління інтелектуальною власністю (ІВ). Сформовано понятійний базис управління ІВ за рахунок уточнення понять: "інтелектуальна власність підприємства" та "управління інтелектуальною власністю". Доповнено класифікацію ІВ ознаками, які дозволяють керівникам підприємств одержувати додаткову інформацію в процесі аналізу наявних об’єктів ІВ у складі нематеріальних активів, а також виявляти об’єкти ІВ, які можуть приносити додатковий дохід підприємству. Запропоновано аналітичне забезпечення управління ІВ, використання якого на вітчизняних машинобудівних підприємствах дозволить виявити проблемні місця в управлінні ІВ й розробити рекомендації з їх усунення. Визначено рівень забезпечення управління ІВ на досліджуваних машинобудівних підприємствах. Удосконалено методичні положення щодо формування механізму управління ІВ, впровадження якого дозволить забезпечити конкурентні переваги та підвищити капіталізацію машинобудівних підприємств за умов економіки знань. Запропоновано напрями забезпечення реалізації механізму управління ІВ підприємства за умов економіки знань. Удосконалено методичний підхід до вибору пріоритетного напряму управління ІВ на машинобудівному підприємстві.