Вперше застосовано комплексний підхід до аналізу української релігійної фразеології, простежено способи опрацювання релігійних фразеологічних одиниць (від середини XIX ст. - до сьогодення). Акцентовано увагу на особливостях фіксації та тлумачення релігійної фразеології в різні періоди української історії (дототалітарний, тоталітарний, посттоталітарний). Визначено типологічні ознаки для зарахування виокремлених одиниць до релігійної фразеології, охарактеризовано генетичні, тематичні та структурно-семантичні групи релігійних фразеологічних одиниць. Розкрито роль релігійної фраземіки у навчально-дидактичному процесі, в сучасних публіцистичних текстах та в інтернет-просторі. Розширено корпус релігійної фразеології через залучення оригінальних і перекладних праць мислителів сучасності. Поглиблено розуміння проблеми позалінгвальних чинників, що впливали та впливають на функціонування релігійних фразеологічних одиниць в сучасному мовному просторі. На основі найновіших лексикографічних праць та інтернет-ресурсів показано динамічні процеси в корпусі релігійної фразеології української мови.