Досліджено міжнародно-правове регулювання здійснення миротворчої діяльності з підтримання міжнародного миру, безпеки та правопорядку, а також проаналізовано міжнародно-правові особливості різних механізмів миротворчості. Розглянуто історичні та методологічні передумови виникнення та становлення миротворчості як категорії міжнародного права. Досліджено особливості кожної з міжнародно-правових форм миротворчості - превентивна дипломатія, сприяння до миру, підтримання миру, миробудівництво, примушення до миру. Установлено, що миротворчі операції стали в сучасних міжнародних відносинах джерелом гострих та актуальних проблем. Домінування геополітичних складових миротворчої діяльності над міжнародно-правовими призводить до порушення глобального та регіонального балансу сил і не сприяє розв'язанню конфліктів. Тому необхідне чітке узгодження норм і правил дій держав щодо використання своїх потенціалів під час миротворчих дій, що особливо важливо в міжнародно-правовому контексті, оскільки міжнародна діяльність такої надзвичайної важливості повинна відповідати нормам міжнародного права. Наведено ряд власних визначень правових категорій і пропозицій щодо реформування та підвищення ефективності миротворчих місій, а також змін у законодавстві України.