Обгрунтованно теоретичні знання щодо чинників, які сприяють процесу акультурації у релігійному типі права у контексті сучасного біполярного світу. Проаналізовано та класифіковано форми впливу релігії на формування та розвиток правових систем крізь призму процесів акультурації як явища, що впливає на процеси спадкоємності, сприйняття, повторюваності та запозичення права, створеного в інших державах унаслідок історичної акумуляції та зв'язку правової культури держави, політичні та соціально-економічні умови функціонування яких близькі або споріднені. Здійснено акцентуацію спільного та відмінного аспектів світських і релігійних правових систем як прояву світоглядно-суспільного регулятора загальносвітових і національних правових вартостей через менталітет і комунікативну взаємодію. Потрактовано релігію як основний чинник, що доповнює, визначає та забезпечує формування правових систем, а також акумулює базові та необхідні цінності, принципи суспільного життя, без яких не може обійтись жодна із цивілізованих держав.