Встановлено агроекологічне значення й особливості впливу різних способів механічного обробітку на протікання процесів у ґрунті, які мають своє вираження у динаміці поживних речовин, екоморфічних особливостей рослин, які утворюють банк насіння в ґрунті, динаміці чисельності мікробоценозу та у структурі урожайності рослин в сівозміні. На підставі аналізу головних компонент варіювання едафічних показників під впливом різних способів обробітку ґрунту встановлено, що чотири головні компоненти, власні числа яких перевищують одиницю, описують 96,14 % мінливості простору змінних. Зауважено, що за едафічними показниками можна вірно ідентифікувати спосіб механічного обробітку ґрунту в 56,75 % випадків. Найбільшою специфічністю характеризується вплив чизелювання (70,00 % вірних класифікацій), а найменшою - оранка на глибину 25 - 27 см (48,33 % вірних класифікацій). В угрупованні бур’янів, насіння яких виявлено у ґрунті дослідного поля, однорічники складають 99,37 % від загальної кількості насіння. Зазначено, що трофотоп дослідженого поля за екоморфічною структурою угруповання бур'янів можна визначити як середньобагатий, а гігротоп - як свіжуватий. Характер впливу способу обробітку ґрунту на чисельність грибів залежить від сільськогосподарської культури. Для ячменю чітко визначено закономірність, за якої при нульовому та мінімальному обробітку ґрунту чисельність грибів найбільша, а при оранці та чизелюванні цей показник значно зменшується. Для кукурудзи відсутні статистично вірогідні залежності чисельності грибів від способу механічного обробітку ґрунту. При нульовому та мілкому обробітку чисельність бактерій у посівах кукурудзи та ячменю не відрізняються. Структуру показників урожайності кукурудзи, ячменю та гороху описано за допомогою аналізу головних компонент.