Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження особливостей портретування в документальній літературі, осмислено його специфіку у творах різних жанрів, простежено складники портретних характеристик, визначено домінантні підходи до створення портретів. Удосконалено системну класифікацію портретів в українській документалістиці згідно з новітніми досягненнями літературознавства. Уточнено структуру, семіотику й семантику портрета в різних жанрах мемуарної, біографічної (автобіографічної) літератури. Набули подальшого розвитку модифікації портретів у документальних творах. Розширено й уточнено формулювання низки теоретичних понять, зокрема таких, як портрет, концентрований портрет, деконцентрований портрет, автопортрет, парний портрет, колективний портрет, оніричний портрет, некропортрет. Залучено до аналізу тексти, зокрема останніх літ, які досі не були предметом наукових студій, а також маловідомі архівні матеріали.