1. |
Зотов Д. І. Виконавство на саксофоні в системі музичного мистецтва XX століття : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Д. І. Зотов; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. - Суми, 2018. - 20 c. - укp.Присвячено визначенню змістовних параметрів функціонування саксофона як сольного і ансамблевого інструмента на ґрунті аналізу професійних засад французької, німецької та української шкіл. Охарактеризовано історичну генезу саксофонного виконавства як новітнього явища європейської культури, що на початковому етапі набуло професіоналізації в музичному мистецтві Франції та Німеччини. Обґрунтовано специфіку психоемоційних процесів у свідомості соліста-саксофоніста, що відкриває безмежну кількість засадничих механізмів функціонування виконавського апарату. Розглянуто психофізіологічні процеси міжособистісної комунікації саксофоніста в ансамблевому виконавстві. У науковий обіг сучасної інтерпретології введено поняття "інтерпретаційна модель", "мнемічне виконавство", "колективна імпровізація", "мистецька мотивація". Методологію складає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний – сприяв вивченню досвіду європейських виконавських шкіл Франції та Німеччини; структурно-функціональний – виявленню змістовного наповнення творів для саксофона; системний – сформував уявлення про розвиток саксофонної традиції як системи академічного мистецтва; термінологічний – використаний задля кореляції спеціалізованих термінів, задіяних у сфері саксофонології ("виконавська школа", "музичне мислення", "психологія виконавця", "мистецька комунікація"). Жанрово-стильовий підхід виявив співвідношення типових та індивідуально-композиторських принципів організації музичного твору; інтерпретаційний – сприяв виокремленню виконавського стилю саксофоніста; на фунті психологічного – розкрито дію глибинних мисленнєвих процесів у свідомості саксофоністів під час міжособистісних комунікацій різного формату. Розкрито етапи розвитку саксофонного виконавства на теренах Полтавщини; висвітлено діяльність фундатора саксофонної школи Г. І. Головні. Виявлено специфіку творчого методу В. Рунчака на матеріалі "Концерту для саксофона з камерним оркестром" (1987) і "Homo Ludens І" (1991) для саксофона соло – популярних зразків сучасного саксофонного виконавства. Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.726-03(4УКР)6
Рубрики:
Шифр НБУВ: РА434100 Пошук видання у каталогах НБУВ
|