Мета – виявлення специфіки процесів легітимації державної влади в контексті міжнародної політики крізь призму політико-правового дискурсу. Методи – системний, структурно-функціональний аналіз, порівняльно-історичний, компаративістський, статистичний, формально-правовий. Теоретичні і практичні результати – виявлення специфіки процесів легітимації державної влади у вимірах міжнародної політики. Уперше продемонстровано зміщення пріоритетності принципів легітимації державної влади під впливом системи міжнародних відносин. Запропоновано ключові напрями для ефективного втілення стратегій легітимаційної політики. Обґрунтовано, що демократія досі була ефективною тільки в рамках національних держав. Уточнено твердження, що за умови сучасної ліберальної демократії найпоширенішими є процеси легітимації за допомогою принципів прав людини та народного суверенітету. Набули подальшого розвитку аргументи щодо необхідності становлення космополітичної демократії; набули подальшого розвитку обґрунтування стосовно можливостей демократичного процесу створювати соціальну інтеграцію та продукувати універсальну політичну культуру. Набуло подальшого розвитку визначення шляхів становлення постнаціонального громадянського суспільства і постнаціональної публічної сфери.