Дисертацію присвячено комплексному культурно-антропологічному аналізу трансформацій зачіски як інструменту ініціації у різних соціокультурних контекстах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці авторської культурно-антропологічної концепції зачіски як чинника ініціації у різних культурах, зміни якої виступають одним з індикаторів культурних трансформацій, які ще перебувають у латентній фазі. Запропоновано новий напрям філософсько-антропологічних досліджень, а саме: філософсько-антропологічна герменевтика креативної тілесності. Дослідження логіки функціонально-смислового означення ініціації було проведене з точки зору теорій психоаналізу й окремих міфоцентричних ідей і концепцій. Ініціаційна зачіска розглянута із застосуванням структурно-семіотичного підходу, визначена з позиції східної філософсько-антропологічної традиції, проаналізована через культурогенез європейського перукарського мистецтва. Під час дослідження встановлено, що ініціаційна зачіска в сучасному суспільстві повинна забезпечувати культурно-духовне наповнення людського буття на умовах зв'язку сакрального з глибинними архетипами людської свідомості.