Вирішено актуальну наукову проблему, що полягає у поглибленні знань і комплексній розробці положень стосовно правових основ публічного адміністрування національно-безпековою сферою в Україні та підготовці обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства у досліджуваній сфері. Публічне адміністрування розуміється як спрямована на задоволення публічних та приватних інтересів діяльність та взаємодія визначених державою суб’єктів (суб’єктів публічного адміністрування), змістом якої є вироблення та реалізація політики, здійснення управлінського впливу шляхом організації та забезпечення виконання обов'язкових правових актів на загальнодержавному та місцевому рівні, а також надання публічних послуг та забезпечення зворотного зв’язку між приватними особами та суб’єктами публічного адміністрування. Запропоновано розглядати публічне адміністрування як результат еволюційного розвитку державного управління, що обумовлено розвитком соціально-організованого суспільства, та яке характеризується зростаючим рівнем демократичності та відкритості, зменшенні безпосереднього розпорядництва та імперативів, зосередженні на сервісній складовій. Розвиток науки і практики управлінської діяльності, поширення політичної складової на публічне адміністрування усіма сферами та відходу від суто адміністративної управлінської діяльності держави обумовили виокремлення нової сфери публічного адміністрування, яку складають галузі (національної безпеки та оборони, внутрішніх прав, закордонних справ, юстиції, публічної служби), що в сукупності та взаємозв’язку забезпечують суверенність та сталий розвиток Української держави – національно-безпекову сферу. Обґрунтовано, що об’єктом публічного адміністрування є специфічна система – тріада, яка складається із соціально-організованого суспільства (інституційна складова), відносин всередині такого суспільства між його членами (динамічна складова), а також правових станів (статична складова). Сформульовано наступне визначення національнон-безпекової сфери як об’єкта публічного адмініструвнання – це комплексна сфера публічного адмініструвнання, яку слід розглядати як систему суспільних відносин, а також правові стани, що складаються у сфері забезпечення існування Української держави та її ефективного функціонування, на яку справляє публічний керуючий вплив суспільство та держава в особі спеціально визначених суб’єктів. Публічне адміністрування національно-безпековою сферою має певні особливості, до яких належать: наявність особливих об’єктів управління, використання імперативного методу публічного адміністрування як основного, більш широкі управлінські повноваження Президента України, чітку централізацію та субординацію органів, що здійснюють управлінські функції в цій сфері, особливі (підвищені) вимоги до публічних службовців, специфічна стабільність управлінської системи. Виокремлено такі принципи публічного адміністрування цією сферою: політичної незалежності, поділу влади, субсидіарності, субординації та чіткої ієрархії під час здійснення публічного адміністрування, поєднання імперативного та диспозитивного методів публічного адміністрування, професіонального виконання функцій управління, стабільностні управлінської системи. Встановлено, що особливістю національної безпеки як об’єкта публічного адміністрування, що є правовим станом, є: 1) виокремлення особливої системи – сектору безпеки і оборони, тобто суб’єктів забезпечення національної безпеки; 2) включення до системи суб’єктів забезпеченння національнонї безпеки громадян України і громадських об’єднань, на відміну від попереднього закону – на добровільнинх засадах; 3) загальна спрямованість галузі національної безпеки на протидію існуючим загрозам, що є характерною лише для галузі національної безпеки, адже всі інші галузі без винятку мають свої завдання та функції, які можуть існувати за наявності або відсутності загроз/критичних явищ/небезпеки тощо.