Представлено історію руського Вільна, яке було містом багатьох культур. З'ясовано, що базовим для книговидання стали осередки релігійної культури - руські (православні й уніатський) монастирі, церкви та братства. Скаталагізовано 128 пам'яток руської релігійної культури. Переважна їх більшість - друковані кириличні видання, решта - 27 польськомовних, одна латиномовна й одна грецькомовна книги. Десять книг не збереглося в жодному примірнику. Найбільше книг було видано у відомих друкарнях дому Мамоничів і Святотроїцького та Святодухівського православних братств. Сфокусовано увагу на комплексному аналізі маловідомого твору Іпатія Потія про Берестейський собор (1597 р.), а також фунерального панегірика Лева Кревзи на похорон Йосафата Кунцевича (1625 р.). Відбулася сакралізація міста внаслідок поширення топосу Богоспасаємого граду. Зазначено, що колосальний пласт пам'яток релігійної культури, виданих друком і поширюваних у Київській митрополії, дозволив сформулювати парадигму кодифікації релігійної культури києво-руського християнства.