Системно досліджено становлення і розвиток фінської нації в автономному Великому князівстві Фінляндському на основі порівняння з подібними процесами, що відбувалися з українцями у Підросійській Україні (Наддніпрянщині) від кінця XVIII до початку XX ст. З'ясовано, що історичне пробудження наприкінці XVIII ст. бездержавних фінської й української етнокультурних спільнот не було визначене наперед ані ідейно, ані за результатами. Віднесено до спільних рис цих процесів перебування на чолі останніх переважно представників освіченої верстви, часто іменованих ''будителями модерних націй'', позбавлених важелів політичного впливу. Наголошено, що магістральним дороговказом для фінського і українського рухів була орієнтація на європейські ідеологічні та політичні зразки, імпульс до національного пробудження дали нові інтелектуальні впливи Заходу. Розглянуто вплив самодержавства на національне становлення, розвиток фінської та української спільнот у досліджуваний період. Доведено теоретичну й інструментальну вагомість окресленої проблематики, запропоновано напрями здійснення подальших порівняльних досліджень фінської й української націєгенези у XX ст.