В українських православних полемічних працях кінця XVI - початку XVII ст. ставлення до інших народів визначалося переважно конфесійними чинниками. Мало місце різко негативне відношення до всіх нехристиян, а також - до "єретиків". Це не унеможливлювало мирного співіснування з ними у світських питаннях. Ставлення до католиків коливалося від різко негативного у церковних консерваторів до терпимого у світських авторів. Православні народи сприймалися як духовно рідні; у спорах з католиками українські полемісти їх всіляко захищали.