Розглядаються такі поширені принципи постмодерної поетики як фрагментарність, еклектика, полістилізм, інтертекстуальність, єдність масового й елітарного. Звертається увага на основну особливість поетики Андруховича, що полягає у глибокій закоріненості в національній традиції українського бароко і бурлескно-травестійної поетики.

Дисертацію присвячено проблемам міжтекстуальних відношень літературних творів. Досліджено онтологічні та поетологічні аспекти інтертекстуальності на підставі концепції художньої цілісності. Інтертекстуальні зв'язки подано як систему текстової конкретизації структурно-категоріальних відношень ("текст-твір", "текст-контекст" тощо), осмислених як основу з метою визначення типології інтертекстуальних зв'язків. Виявлено три основних типи інтертекстуальних відношень: "цитати" (текстуальні зв'язки), "ремінісценції" (контекстуальні зв'язки) та "алюзії" (метатекстуальні зв'язки). Розглянуто категоріальні особливості інтертексту у системі філософсько-естетичних координат: віртуальність, феноменальність, інтерсуб'єктивність, діалогизм. Зроблено інтертекстуальний аналіз роману А.Бітова "Пушкінський дім".

Проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу приділено розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Розглянуто певні ознаки "текстуальності" сучасної теорії тексту, а саме: ситуативність, інформативність, інтенційність, сприйнятність, зв'язність, послідовність та інтертекстуальність. За допомогою функціонально-семантичного аналізу виявлено слова-домінанти поезій Яра Славутича, які проходять через текст його поезії та охоплюють ряд менших естетично наповнених спільною семантикою лексем (мікрополів).

Досліджено ігрову основу таких категорій постмодернізму та прийомів постмодерністської літератури, як епістемологічну невпевненість, інтертекстуальність, нонселекцію, пастіш та подвійне кодування. На прикладі романів "Торговець дурманом", "Козлоюнак Джайлз" та "Остання подорож Якогось Моряка" проаналізовано функції гри у конструюванні постмодерністського багатосвіття та встановленні культурно-історичного континіуму людського досвіду. Розглянуто постмодерністську інтерпретацію проблеми гри з пошуком персонажами власної ідентичності.

Досліджено інтертекстуальність і процеси об'єктивації фольклорної традиції у художньому тексті. Британську літературну казку розглянуто як семантично двоплановий текст-матрицю, що перебуває в інтертекстуальній взаємодії з прецедентним текстом, який формує його другий план, - чарівною народною казкою, що є сукупністю типологічних структурно-семантичних рис. Адекватне сприйняття другого плану оптимізується наявністю на рівні лінгвостилістичної організації тексту-матриці елементів інтертексту чарівної народної казки - формул казки і характерних номінацій персонажів. Аналіз їх асиміляції в британській літературній казці визначає еволюцію співвідношення стереотипних і оригінальних елементів її лінгвостилістичної організації внаслідок змін семантики казкового тексту, обумовлених лінгвокреативною діяльністю автора у процесі діахронічного розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 Косинка, Г.М. 418.3 + Ш5(4Нор)-318.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж70176 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано системний аналіз біблійних мотивів у ліриці А.Ахматової, визначено їх роль у контексті як окремих творів, так і всієї творчості в цілому. Розкрито особливості поетики "семикнижжя" як циклу. На підставі аналізу образу ліричної героїні, яка переживає любов і страждання, виявлено біблійні теми Гріхопадіння, Хрещення, Спокути, Блаженства, Воскресіння, Благодаті. Їх послідовність обумовлює еволюцію образу ахматовської героїні. Розглянуто особливості наскрізного сюжету в ліриці Ахматової, проаналізовано відповідні біблійні образи, тропи, жанрові форми, ремінісценції з книг Святого Письма. Біблійні мотиви розглянуто в контексті інших історико-культурологічних пластів лірики Ахматової. Поетеса вводить їх з метою узагальнення своїх християнських уявлень про людське буття, бо вони надають поліфонічного звучання основним мотивам, що розвиваються у "семикнижжі". Розглянуто жанрові особливості "семикнижжя" Ахматової як циклу.

Проведено порівняльний аналіз творчості сучасної британської письменниці Анжели Картер і сучасної української письменниці Оксани Забужко. Охарактеризовано розвиток жіночого руху в Україні, феміністичні рухи в країнах Західної Європи та США в соціо-культурному контексті українського та британського фемінізму. Простежено генезу українського та британського жіночого письменництва, в цьому процесі визначено роль О.Забужко та А.Картер. Здійснено типологічний порівняльний аналіз та розкрито феміністичне навантаження їх вибраних творів, зображення в них жіночої тілесності, сексуальності. Зазначено, що спільною рисою, характерною для творів вищезгаданих письменниць, є їх феміністична проблематика, зображення жінки як центрального об'єкта. Британська письменниця використовує постмодерністську інтертекстуальність, що супроводжується гротеском, імітацією, грою, ускладненою символікою, застосовує прийоми переміщення в нереальний світ та сюрреалістичних перетворень жінок у міфолого-фантастичних героїв. У текстах української письменниці двобій чоловічого та жіночого початків розгортається на фоні національного виродження, історія нещасливого кохання поетеси та художника стає невід'ємною часткою загальноукраїнського життя. Вказано на різні художні шляхи реалізації образу жінки в творах письменниць, що виявилося в мові, стилістиці, стилізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7Сое=Ук)-4 + Ш5(Ук=7Сое)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексний аналіз лінгвофілософських і культурологічних аспектів ідеї інтертекстуальності. Визначено інтертеоретичний та міждисциплінарний характер оформлення концепту "інтертекст", а також його варіативність, зумовлену труднощами концептуалізації інтертекстуальності як "явища". Виділено напрямок, пов'язаний з критикою репрезентаційної моделі мови та проблемою "симулятивності позначення". Умотивовано сполучення підходу до тексту як до "множинного" (децентрованого, несамототожного, відкритого наступним трансформаціям-"переписуванням") та ідеї дискурсивної "розрізненості" природної мови. Висвітлено адекватність метафоричного вираження "проблемної сутності" інтертексту. Уточнено спосіб співвідношення "множинного тексту" та "безлічі текстів", підстави варіативності інтертекстуальних практик, характер метаморфоз суб'єктивності скріптора. Запропоновано варіанти метафори й обгрунтовано доцільність її використання для аналізу культурних явищ, спрямованих на "збільшення відмінностей" та "толерантність до Іншого".

Розглянуто статус постмодернізму, наведено його характеристику, витоки виникнення, типи постмодернізму, персоналії і їх специфічні підходи до розгляду сутності даного напряму. Охарактеризовано понятійно-категоріальний апарат - інтертекстуальність, деконструкцію, істину. Подано філософське осмислення особливостей постмодернізму; представлено парадигму постмодернізму, а також її характерні риси і особливості.

Рассмотрены статус постмодернизма, приведены его характеристика, истоки возникновения, типы постмодернизма, персоналии и их специфические подходы к рассмотрению сущности данного направления, а также понятийно-категориальный аппарат - интертекстуальность, деконструкция, истина. Подано философское осмысление особенностей постмодернизма; представлена парадигма постмодернизма, а также её характерные черты и особенности.

The article considers the status of postmodernism, gives its features, sources of its appearance, its type, individuals and their specific treatments to understanding of the essence of the direction given; notional category apparatus intertexture, deconstruction, truth, gives a philosophical understanding of postmodernism peculiarities, represents postmodernism paradigm and its typical features and peculiarities.

Стверджено, що проблема тексту, як вона сформульована у авторському висловлюванні, полягає не в тому, чи виходить текст до так званого "зовнішнього світу" (або чогось подібного), але скоріше в тому, як те, що Ж.Дерріда у різних місцях найменовує "загальним текстом" (general text), сполучується зі входами й виходами в інші тексти; або, навпаки, яким чином інші тексти, корелюючи між собою, тим самим складають спільний текст, тобто як виникає ця інтертекстуальність.

Показано, что проблема текста, как она сформулирована в авторском высказывании, состоит не в том, выходит ли текст к так называемому "внешнему миру" (или чему бы то ни было еще), но скорее в том, как то, что Ж.Деррида в различных местах именует "общим текстом" (general text), сочетается со входами и выходами в другие тексты; или, напротив, каким образом другие тексты, коррелируя между собой, тем самым составляют некий общий текст, в частности, как возникает эта интертекстуальность.

The author of the article mointains that the issue of the text. The way it is formulated in this them, consist in the fact what Derryda terms " general text". Which communicates with ins and outs of other texts or, conversely, the way the other texts,when correlating, make a general text, i. e the way the intertextuelisms come into being.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні принципи теорії інтертекстуальності з урахуванням української традиції. Проаналізовано лірику В.Стуса та І.Світличного з метою виявлення різних "модифікацій чужого слова" (ремінісценцій, алюзій, рамкових компонентів). Охарактеризовано функцію "чужого слова" з позицій сучасного літературознавства та у літературно-громадському контексті сучасної поетам епохи 1960 - 1980 рр. в Україні та за її межами. Показано, як поступово в літературі XX ст. творчість митців урізноманітнювала інтертекстуальні зв'язки та слугувала своєрідній верифікації теорії інтертекстуальності, її придатності для трансформації літературознавчої парадигми.

Висвітлено актуальні питання ономастики та словакістики. Наведено матеріали до "Історико-етимологічного словника топонімів Києва". Проаналізовано становлення пропріальної лексики України, розвиток релігійних вірувань. Описано праслов'янську субстантивну патронімічну модель. Розкрито мовний аспект українського літературного модернізму кінця ХІХ - початку ХХ ст., інтертекстуальність сучасної закарпатсько-української поезії.

Освещены актуальные вопросы ономастики и словакистики. Приведены материалы к "Историко-этимологическому словарю топонимов Киева". Проанализированы становление проприальной лексики Украины, развитие религиозных верований. Описана праславянская субстантивная патронимическая модель. Раскрыты речевой аспект украинского литературного модернизма конца ХІХ - начала ХХ ст., интертекстуальность современной закарпатско-украинской поэзии.

Проаналізовано інтертекстуальність творчості відомого американського письменника-постмодерніста В.С. Берроуза. Особливу увагу приділено методу "розрізання та складання", розробленому письменником у співпраці із британським художником Б.Гайсіним.

Предметом анализа статьи является интертекстуальность в творчестве американского писателя-постмодерниста В.С. Берроуза. Особое внимание уделяется инновационному методу "разрезания и складывания", разработанного писателем в сотрудничестве с британским художником Б. Гайсиным.

The article addresses the issues of the intertextuality in W.S. Burroughs' work. It centers on the "cut-up technique" collaborated by the writer and a British artist B. Gysin.

Досліджено феномен інтертекстуальності в його різних проявах та функціях у межах лінгвістики тексту. Проведено чітке розмежування понять "теорія" та "категорія" інтертекстуальності. Виділено нові типи міжтекстової взаємодії, уточнено набір інтертекстуальних елементів. Вперше у даному аспекті розглянуто реалію, проаналізовано її функції та визначено способи адаптації в американському художньому тексті. Доведено інтертекстуальність архаїзмів, латинізмів, поетизмів, оказіоналізмів у контексті референційної пам'яті слова та лінгвокреативної діяльності автора. Проведено лінгвостилістичний аналіз тексту американської новели XIX - XX ст., встановлено його типологічні характеристики, досліджено мову та композиційно-стилістичні особливості побудови новели. Розглянуто міжтекстові та інтертекстуальні зв'язки у різних типах тексту американських авторів досліджуваного періоду.

Наведено результати перекладознавчих комунікативних та когнітивних досліджень системи мови та її функціонування в мовленні. Висвітлено морфологічні та синтаксичні аспекти англійської, французької та німецької мов у синхронії та діахронії. Описано комунікативно-прагматичну функцію терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу. Розглянуто питання стилістики та граматики тексту, когнітивної лінгвістики та прагмалінгвістики. Проаналізовано логіко-семантичні відношення еквівалентності між заголовком і текстом у тижневику "Newsweek", інтертекстуальність художнього тексту, досвід якісної інтерпретації структури гіпертексту.

Приведены результаты переводоведческих коммуникативных и когнитивных исследований системы языка и её функционирования в речи. Освещены морфологические и синтаксические аспекты английского, французского и немецкого языков в синхронии и диахронии. Описана коммуникативно-прагматическая функция термина-фразеологизма терминосистемы менеджмента и маркетинга. Рассмотрены вопросы стилистики и грамматики текста, когнитивной лингвистики и прагмалингвистики. Проанализированы логико-семантические отношения эквивалентности между заглавием и текстом в еженедельнике "Nesweek", интертекстуальность художественного текста, опыт качественной интерпретации структуры гипертекста.

Базуючись на нових концептуальних засадах, розглянуто національний і світовий контекст творчості Ліни Костенко. Запропоновано цілісне й органічне трактування репрезентативних якостей художньої природи творчості поетеси, які висвітлюють переплетення рис національної та світової духовності у поезії Л.Костенко як інтертекстуальність і феномен агону. Проаналізовано палімпсести культури, а також механізми дії ліричного конфлікту у поетичних жанрах і творах інтегрованого типу (драматичній поемі, віршованому романі). Простежено взаємозв'язок життєвої позиції Л.Костенко, яка є по-сковородинськи принциповою та непоступливою, з формами вираження авторської свідомості та позиції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7СПО=УК)-4 + Ш5(УК=7СПО)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ