Висвітлено питання агроекології, екотоксикології, агробіотехнології, сільськогосподарської радіології рослин і тварин. Окреслено напрями вдосконалення екологічного картографування агроландшафтів. Вивчено вплив різних систем удобрення на мікробіологічний режим дерново-підзолистого грунту. Розглянуто мінливість біологічних і господарсько-цінних ознак сортів льону-довгунцю залежно від методів добору рослин у первинному насінництві. Охарактеризовано продуктивність багаторічних трав залежно від режиму їх скошування та удобрення за умов осушуваних торфовищ Лісостепу.

Розглянуто науково-практичні проблеми біологічного землеробства щодо формування технологічної стратегії ведення рослинництва на прикладі ПП "Агроекологія" Шишацького району. Проаналізовано економічну ефективність виробництва рослинницької продукції на біологічній основі. Актуалізовано та розкрито основні напрями технологічної стратегії, їх зміст і перспективи. Сформульовано висновки щодо освоєння виробництва екологічно чистої продукції на базі біологічного землеробства.

Розглянуто питання екофізіології та біохімії рослин, висвітлено механізми стресу й адаптації. Особливу увагу приділено екологічній генетиці, проблемам селекції на адаптивність, біотехнології, фітоценології та агроекології. Проаналізовано вплив регуляторів росту рослин на мікробні угруповання грунту та функціонування бобово-ризобіального симбіозу, вплив внесення добрив на вміст важких металів у лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України, а також вплив різних способів основного обробітку грунту на умови росту й урожайність соняшнику.

Визначено етапи розвитку екологічної науки, висвітлено вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу. Проаналізовано основні положення Земельного кодексу України, що стосуються охорони земель, а також книги В.В.Докучаєва "Руський чернозем". Описано методи дослідження екології та агроекології, запропоновано класифікацію порушень навколишнього природного середовища. Розглянуто питання щодо походження організмів аграрного ландшафту, а також охорони грунтового покрову, водних ресурсів, атмосферного повітря.

Определены этапы развития экологической науки, освещено учение В.И.Вернадского о биосфере и ноосфере. Проанализированы основные положения книги В.В.Докучаева "Русский чернозем", а также Земельного кодекса Украины, касающиеся охраны земель. Описаны методы исследования экологии и агроэкологии, предложена классификация нарушений окружающей природной среды. Рассмотрены вопросы о происхождении организмов аграрного ландшафта, а также охране почвенного покрова, водных ресурсов, атмосферы.

Висвітлено головні напрями розвитку аграрної екології, її завдання, методи функціонування, вплив забруднення повітря та водного басейну на людей, тварин і сільськогосподарські культури. Охарактеризовано принципи біологічного землеробства в Україні. Запропоновано заходи щодо збереження грунтового покриву. Наведено загальну класифікацію порушень вимог і норм охорони довкілля. Розглянуто бджільництво як чинник екологізації біоценозів, іонізуюче випромінювання як екологічний фактор у сфері аграрного виробництва. Увагу приділено перспективам екологічної конверсії сільськогосподарського виробництва, моніторингу природного навколишнього середовища, екологічному паспорту.

Освещены основные направления развития аграрной экологии, ее задачи, методы функционирования, влияние загрязнения воздуха и водного бассейна на людей, животных и сельскохозяйственные культуры. Охарактеризованы принципы биологического земледелия в Украине. Предложены мероприятия по сохранению почвенного покрова. Приведена общая классификация нарушений требований и норм охраны окружающей природной среды. Рассмотрены пчеловодство как фактор экологизации биоценозов, ионизирующее излучение как экологический фактор в сфере аграрного производства. Внимание уделено перспективам экологической конверсии сельскохозяйственного производства, мониторингу природной окружающей среды, экологическому паспорту.

Висвітлено завдання та методологію агроекології, вплив забруднення повітря, води та грунту на людей, тварин і сільськогосподарські культури. Запропоновано заходи щодо збереження грунтового покриву, наведено підходи до хімізації сільськогосподарського виробництва меліорації земель, ведення біологічного землеробства з метою одержання екологічно чистої продукції. Розглянуто особливості ведення сільськогосподарського виробництва за умов радіоактивного забруднення території.

Освещены задачи и методология агроэкологии, влияние загрязнения воды и почвы на людей, животных и сельскохозяйственные культуры. Предложены меры по сохранению почвенного покрова, приведены подходы к химизации сельскохозяйственного производства мелиорации земель, ведению земледелия для получения экологически чистой продукции. Рассмотрены особенности ведения сельскохозяйственного производства в условиях радиоактивного загрязнения территории.

Проаналізовано 25-річний досвід впровадження грунтозахисної системи землеробства в приватному підприємстві "Агроекологія" Шишацького району Полтавщини. Наведено основні технологічні вимоги, яких слід дотримуватися для досягнення високого економічного ефекту. Зроблено висновок, що грунтозахисні технології сприяють біологізації землеробства, гарантують високу віддачу матеріально-технічних засобів.

Розглянуто основні напрями захисту рослин при органічному землеробстві. Висвітлено фітосанітарну роль головних вимог технологій вирощування сільськогосподарських культур (структура посівів, оптимізація агрокліматичного потенціалу, сівозміни, внесення органічних добрив, обробіток грунту), а також нових підходів (таких як ефект агрофітоценології) за оптимізації фітосанітарного стану посівів. Наведено приклад ефективного багаторічного впровадження системи органічного землеробства у ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області.

Висвітлено концептуальні теоретичні основи екологізації агропромислового виробництва у контексті їх практичного використання. Описано особливості структури та функціонування агроекосистем, пасовищного та фермового біогеоценозів, еколого-агрономічні особливості використання мінеральних добрив, агроекологічний метод прогнозування врожаю сільськогосподарських культур (СК). Визначено агрофітоценоз як основний компонент агробіоценозу, забур'яненість поля, залишкову токсичність грунту методом пророщування тест-рослин, вплив різних доз мінеральних добрив на енергію проростання насіння і ріст сіянців. Проведено еколого-агрохімічну оцінку грунту, агроекологічну характеристику основних СК, агрозооенергетичний аналіз ефективності використання енергії у агроекосистемі, розрахунок доз мінеральних добрив під запланований урожай.

Освещены концептуальные теоретические основы экологизации агропромышленного производства в контексте их практического использования. Описаны особенности структуры и функционирования агроэкосистем, пастбищного и фермового биогеоценозов, эколого-агрономические особенности использования минеральных удобрений, агроэкологический метод прогнозирования урожая сельскохозяйственных культур (СК). Определены агрофитоценоз как основной компонент агробиоценоза, засоренность поля, остаточная токсичность почвы методом проращивания тест-растений, влияние разных доз минеральных удобрений на энергию прорастания семян и рост сеянцев. Проведены эколого-агрохимическая оценка почвы, агроэкологическая характеристика основных СК, агрозооэнергетический анализ эффективности использования энергии в агроэкосистеме, расчёт доз минеральных удобрений под запланированный урожай.

Розглянуто закономірності процесів та явищ на рівнях організмів, популяцій та угруповань. Увагу приділено процесам біологічних кругообігів речовин та енергії, що становлять матеріальну основу біосфери. Вивчено взаємозв'язки організмів і надорганізмових систем з навколишнім середовищем і між собою, узагальнено впливи екологічних факторів на живі організми та їх угруповання, а також вплив останніх на окремі фактори навколишнього середовища. Зазначено, що екологія невпинно перетворюється в інтегральну дисципліну "про виживання людства" і об'єднує три основних напрями: природничий (ендо- й екзології - від молекулярної екології до біосферології, в тому числі від екології людини до екології мікроорганізму, ландшафтну та космічну екології, екологію суші й екологію континентальних і морських вод, екологію міських (урбоекологія) й екологію сільськогосподарських (агроекологія) ландшафтів); соціальний (усі "соціальні екології" - медична, правова, політична, економічна, культурна, освітня); технологічний (інженерна, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна та інші).

Наведено терміни та поняття (українською та англійською мовами) з питань екології. Розкрито сутність таких понять, як абіотичні фактори середовища, агроекологія, амплітуда екологічна, біологічні ритми, біотоп, вода артезіанська, демографічний вибух, дератизація, динаміка популяцій, зона екологічного ризику, радіоекологія, рекреаційне навантаження.

Розглянуто сучасний стан органічного сільського господарства та особливості ринку органічної продукції в Україні. Проведено оцінку ефективності органічного виробництва за даними провідного підприємства Полтавської області (ПП "Агроекологія") та аграрних навчальних закладів (Національний інститут біоресурсів і природокористування України, Миколаївський державний аграрний університет) як передумови його розвитку в аграрному секторі економіки. Вперше згруповано показники оцінки результативності органічного виробництва за критеріями: господарські, енергетичні, економічні, екологічні, соціальні.

Розкрито основні поняття агроекології як наукової дисципліни, характер впливу антропогенних факторів на основні компоненти агроекосистем, а також агроекологічні аспекти ведення сільськогосподарського виробництва. Увагу приділено агроекосистемі та агроценозу як основним структурно-функціональним одиницям в агроекології. Розглянуто поняття агроландшафту, агробіорізноманіття, грунту як стабілізувального фактора агроекосистем та агроекологічні аспекти стану грунтового покриву. Акцентовано на проблемах забруднення повітряного та водного середовища в агропромисловому комплексі. Висвітлено екологічні аспекти використання добрив у землеробстві, подано детальну інформацію про пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища. Визначено перспективи екологічної конверсії сільськогосподарського виробництва.

Изложено состояние проблемы качества поверхностных вод в бассейнах малых рек. Предложено системное применение альтернативных агротехнологий, которые уменьшают загрязнение почвенных, поверхностных и питьевых вод азотными соединениями.

Обсуждаются возможности использования технологий фиторемедиации для очистки объектов окружающей среды от радионуклидов. Показана возможность влиять на накопительную способность растений с помощью обработок биопрепаратами. Обсуждаются перспективы использования быстрорастущих древесных пород растений для решения задач фиторемедиации.

Представлены результаты сравнительного изучения двух изоляторов ВТМ, выделеных из Plantago major: Чернобыльской зоны - ВТМч, Шацкого Национального парка - ВТМш. Частичная характеристика изолятов включала биологическое тестирование на растениях-индикаторах, электронную микроскопию, электрофорез капсидных белков и иммуноферментный анализ. Показаны отличия в биологических и иммунологических свойствах исследуемых штамов.

Здійснено гібридизацію між егілопсно-житніми амфідиплоїдами та м'якою пшеницею з наступним беккросуванням гібридів пшениці. Перший беккрос є критичною стадією у разі використання егілопсно-житнього амфідиплоїду для інтрогресії стороннього генетичного матеріалу в пшеницю. Самозапилені потомства егілопсно-житньо-пшеничних гібридів після двох-трьох беккросів є перспективними для добору цитологічно стабільних інтрогресивних ліній пшениці.

Изучено влияние интеграции чужеродной ДНК в геном кроликов на экспрессию ряда структурных генов. Исследована 21 ферментная система в тканях контрольных и трансгенных кроликов: скелетных мышцах, сердце, почках, печени, селезенке, легких. Обнаружены органоспецифические отличия в экспрессии ME, Est, Est D. Органами-мишенями для изменения экспрессии под воздействием трансгена являются почки, сердце и легкие.

Виконано порівняльний аналіз генетичної структури трьох груп голштинів: без мутації BLAD - із двох господарств Росії та України, третя група - того ж українського господарства, але носіїв мутації. Відмінності між носіями мутації та іншими тваринами були більші, ніж між групами голштинів, які розводяться у різних регіонах, по розподіленню апельних частот ряду молекулярно-генетичних маркерів. Обгрунтовано можливі механізми швидкого розповсюдження мутації у зв'язку з її можливою асоціацією з пристосованістю тварин до умов екологічного стресу при інтродукції голштинів за нових умов розведення.

Наведе результати аналізу генетичної структури популяції овець асканійської тонкорунної породи племзаводу "Асканія-Нова" за імуногенетичними маркерами.