Висвітлено біологію, екологію та систематику кліщів - шкідників сільськогосподарських культур, а також заходи щодо регулювання їх чисельності. Наведено характиристику кліщів, показано їх місце у системі тваринного світу. Викладено відомості з морфології, анатомії та фізіології життєвого та річного циклів їх розвитку, визначено причини масового розмноження окремих видів.

Освещены биология, экология и систематика клещей - вредителей сельскохозяйственных культур, изложены меры, направленные на регулирование их численности. Приведена характеристика клещей, показано их место в системе животного мира. Изложены сведения по морфологии, анатомии и физиологии жизненного и годичного циклов их развития, определены причины массового размножения отдельных видов.

Школа поступово починає повертатися до своєї історичної мети - збереження та розвиток духовного потенціалу, інтелекту нації. Визначено підходи в організації роботи, охарактеризовано принципи андрагогіки, підходи до проблеми розвитку духовної культури вчителів у системі методичної роботи. Зроблено акцент на те, що освіта дорослих повинна опиратися на життєвий досвід, що є невід'ємною частиною їх особистості. Аналіз філософських і культурологічних концепцій формування духовної культури особистості дав можливість визначити провідні концептуальні ідеї, що стали підгрунтям для визначення теоретико-методологічних засад процесу розвитку духовної культури вчителя в системі методичної роботи закладу освіти.

Висвітлено історичний аспект становлення систематики кліщів, внесок учених у дослідження родини Btyobiidae і роду Bryobia. Інформацію подано у розрізі трьох часових періодів досліджень. Перший період, який названо докохівським, починається з праці Скополі (1763 р.), який описав Btyobiidae з липи під назвою Acarus telarius, і завершується опублікуванням Кохом (1836 - 1842) серії праць, присвячених цьому роду. Другий, або умовно названий кохівський період, почався в 1836 - 1842 рр., коли було опубліковано праці Коха, і закінчився на початку 40-х рр. XX ст. після виходу праці Гейскеса (1939) з ревізією видів роду Bryobia. Цей період характеризується описом великої кількості видів із використанням суто морфологічних критеріїв. Третій, сучасний етап починається з порівняльно-морфологічної праці Г. Ф. Рекка (1947) і праці Маріса (1954), присвяченої вивченню трофічних зв'язків біологічних форм всередині praetiosa.