Викладено класифікацію методів загального та місцевого знеболювань, а також процес підготовки тварин до анестезії. Детально проаналізовано історичні етапи розвитку електрознеболювання. Значну увагу приділено фармакодинаміці місцевоанестезувальних речовин, спинномозковій, інтраваскулярній та внутрішньокістковій анестезіям, а також акупунктурній аналгезії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р451к + Х819(4УКР)14-3

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВС38070 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто загальні питання анестезіології та інтенсивної терапії, зокрема, історію розвитку, організацію роботи відділень і служби швидкої медичної допомоги. Проаналізовано особливості захворювань у випадках критичних станів: серцево-легеневої церебральної реанімації, порушення водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги та гомеостазу, гострої недостатності кровообігу, дихання, нирок і печінки. Проаналізовано особливості надання невідкладної допомоги потерпілим у разі нещасних випадків.

Рассмотрены общие вопросы анестезиологии и интенсивной терапии, в частности, история развития, организация работы отделений и службы медицинской помощи. Проанализированы особенности протекания критических состояний данных заболеваний: сердечно-легочной церебральной реанимации, нарушений водно-электролитного обмена, кислотно-основного равновесия и гомеостаза, острой недостаточности кровообращения, дыхания, почек и печени. Проанализированы особенности оказания неотложной помощи потерпевшим при несчастных случаях.

Розглянуто історію хірургії ветеринарної медицини. Запропоновано класифікацію операцій, а також хірургічних, офтальмологічних, ортопедичних і допоможних інструментів. Визначено шляхи профілактики хірургічної інфекції. Проаналізовано вплив болю на основні функції організму. Розглянуто види та класифікацію наркозу, а також види перев'язувального матеріалу та їх властивості. Висвітлено особливості застосування новокаїнових блокад у хворих з патологією органів грудної порожнини.

Рассмотрена история хирургии ветеринарной медицины. Предложены классификации операций, а также хирургических, офтальмологических, ортопедических и вспомогательных инструментов. Определены пути профилактики хирургической инфекции. Проанализировано влияние боли на основные функции организма. Рассмотрены виды и классификация наркоза, а также виды перевязочного материала и их свойства. Освещены особенности применения новокаиновых блокад больным с патологией органов грудной клетки.

Висвітлено питання клінічної анестезіології, фармакодинаміки та фармакокінетики засобів, що застосовуються в анестезіологічній практиці, зокрема під час анестезіології хворих в критичних станах. Розглянуто питання діагностики, невідкладної допомоги, інтенсивної терапії та реанімаційних заходів під час лікування ургентної патології. Описано методи відновлення і забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів, покращення альвеолярної вентиляції, легеневого газообміну і кисневого забезпечення уражених тканин і органів. Визначено показання та протипоказання до застосування даних методів, викладено загальні основи реанімації у випадку клінічної смерті та термінальних станів. Висвітлено етіологію, клініку й діагностику раптової зупинки серця, методику відновлення та стабілізації кровообігу, особливості ведення хворих у післяреанімаційний період. Проаналізовано вплив визначальних факторів, зокрема, стану волемії, неадекватного вмісту та транспорту кисню, дизритмії, дизкоагулемії, дизелектролітемії на перебіг післяреанімаційної хвороби, патогенетично обгрунтовано інтенсивну терапію даних розладів, застосування медикаментозної регуляції гемодинаміки. Виділено коматозні стани як наслідок первинного церебрального ураження, виразної глибокої гіпоксемії, аноксемії та первинного токсичного ушкодження центральної нервової системи (гострі екзогенні отруєння, метаболічна та ендокринна кома).

Освещены вопросы клинической анестезиологии, фармакодинамики и фармакокинетики средств, применяемых в анестезиологической практике, в частности при анестезиологии больных в критических состояниях. Рассмотрены вопросы диагностики, неотложной помощи, интенсивной терапии и реанимационных мероприятий при лечении ургентной патологии. Описаны методы восстановления и обеспечения свободной проходимости дыхательных путей, улучшения альвеолярной вентиляции, лёгочного газообмена и кислородного обеспечения пораженных тканей и органов. Определены показания и противопоказания к применению данных методов, изложены общие основы реанимации в случае клинической смерти и терминальных состояний. Освещены этиология, клиника и диагностика внезапной остановки сердца, методика восстановления и стабилизации кровообращения, особенности ведения больных в послереанимационный период. Проанализировано влияние ведущих факторов, в частности, состояния волемии, неадекватного содержания и транспорта кислорода, дизритмии, дизкоагулемии, дизэлектролитемии на протекание послереанимационной болезни, патогенетически обоснованы интенсивная терапия данных расстройств, применения медикаментозной регуляции гемодинамики. Выделены коматозные состояния как следствие первичного церебрального поражения, выразительной глубокой гипоксемии, аноксемии и первичного токсического повреждения центральной нервной системы (острые экзогенные отравления, метаболическая и эндокринная кома).

На сучасному рівні розглянуто питання анестезіології й інтенсивної терапії. Наведено алгоритми надання невідкладної долікарської допомоги. Викладено правила сестринського спостереження та догляду за хворими у відділенні анестезіології й інтенсивної терапії. Увагу приділено особливостям інтенсивної терапії у випадках гострої недостатності кровообігу та дихання, коматозних станів, гострих екзогенних отруєнь, акушерської патології.

На современном уровне рассмотрены вопросы анестезиологии и интенсивной терапии. Приведены алгоритмы оказания неотложной доврачебной помощи. Изложены правила сестринского наблюдения и ухода за больными в отделении анестезиологии и интенсивной терапии. Уделено внимание особенностям интенсивной терапии в случаях острой недостаточности кровообращения и дыхания, коматозных состояний, острых экзогенных отравлений, акушерской патологии.

Описано техніку виконання хірургічних операцій у тварин на різних ділянках тіла. Наведено сучасні методи остеосинтезу, визначено переваги артроскопії у порівнянні з артротомією, розглянуто її загальні принципи, показання та протипоказання, техніку виконання, типові ускладнення та способи їх усунення. Запропоновано ефективні методи знеболювання та хірургічної терапії, розроблено методику проведення лапароскопії, представлено анатомотопографічні дані різних тварин (великої рогатої худоби, собак, коней, кішок).

Описана техника проведения хирургических операций у животных на различных частях тела. Приведены современные методы остеосинтеза, определены преимущества артроскопии в сравнении с артротомией, рассмотрены ее общие принципы, показания к проведению и противопоказания, технику исполнения, типичные осложнения и способы их устранения. Предложены эффективные методы обезболивания и хирургической терапии, разработана методика проведения лапароскопии, представлены анатомотопографические данные различных животных (большого рогатого скота, собак, лошадей, кошек).

Узагальнено досвід анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на аорті та її гілках. Розроблено та впроваджено оригінальну методику малооб'ємної інфузійної терапії під час знеболювання. Наведено статистичні показники, що свідчать про переваги запропонованої методики.

Одним з ключових моментів реформи системи охорони здоров'я в нашій державі є розвиток первинної ланки медичної допомоги та зміщення акцентів на розвиток стаціонарзамісних форм лікування. Сучасні медичні технології дозволяють розвивати ці прогресивні, альтернативні стаціонарним, форми лікування. Зазначені процеси найбільш активно стосуються хірургічної практики: зростають кількість і складність оперативних втручань, які виконують за амбулаторних умов. Поряд з амбулаторною хірургією відбувається становлення і сучасної амбулаторної анестезіології, яка є відносно новим, специфічним розділом медицини, що дозволяє значно розширити діапазон оперативних втручань і діагностичних заходів за умов поліклініки.

Викладено сучасні погляди на застосування спинномозкової анестезії (СМА) в хірургічній практиці. За останні 15 років на фармацевтичному ринку України з'явилося багато нових препаратів для загального знеболення, проте СМА не втратила актуальності. Під час виконання СМА використовують одноразові інструменти, що є важливим чинником профілактики гепатиту та СНІДу. Проаналізовано результати застосування СМА більш ніж у 6 200 хворих за 7 років роботи хірургічних відділень клінічної лікарні. Доведено, що СМА - це безпечний, надійний, простий і недорогий вид знеболення.

Вперше визначено біохімічні, психологічні, психофізіологічні та психосоціальні характеристики лікарів-анестезіологів, складено професіограму. Встановлено, що симпато-адреналова, гістамінреактивна, ентерохромафінна системи, що є провідними, першочерговими ланками гомеостаззабезпечуючої реалізації; психологічний, психофізіологічний та психосоціальний статус особистості лікарів-анестезіологів, залежить від стажу роботи за спеціальністю. Розкрито нейромедіаторні профілі негативно окресленого процесу з наступними мотиваційними поведінковими реакціями, визначено рівні поломок, спрямованості адаптаційних реакцій, шляхи компенсації. Вперше систематизовано досліджено психофізіологічні характеристики професійної діяльності лікарів-хірургів. Паралельне дослідження стійкості до стресу лікарів-анестезіологів і хірургів зі стажем роботи за спеціальністю 20 і більше років виявило істотні розходження на біохімічному та психосоціальному рівнях, що свідчать про більш значне виснаження адаптаційних реакцій та ступеня вираженості особистісних деформацій у лікарів-анестезіологів. Розроблено критерії професійного відбору стосовно спеціальністі "анестезіологія".

Надано відомості про загальну та місцеву анестезію, методи та апаратуру для її проведення, ускладнення після наркозу. Розглянуто поняття про реаніматологію й інтенсивну терапію. Описано термінальні стани й ознаки клінічної смерті, наведено класифікацію стадій реанімації та правила проведення реанімаційних заходів. Наведено можливі ускладнення серцево-легеневої церебральної реанімації, методи їх профілактики та лікування. Розкрито загальні принципи інтенсивної терапії у разі гострої недостатності серця, судин і кровообігу, а також дихання та у разі коматозних станів. Розглянуто клінічну картину, невідкладну долікарську допомогу й інтенсивну терапію у разі гострих екзогенних отруєнь (барбітуратами, нейролептиками, наркотичними анальгетиками, грибами тощо), а також у разі несприятливих чинників навколишнього середовища (електротравма, ураження блискавкою, замерзання тощо). Увагу приділено інтенсивній терапії у разі акушерської патології (асфіксія новонародженого, акушерські кровотечі, геморагічний шок і гіпертензивні розлади у вагітних).

Висвітлено історію розвитку анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії. Розглянуто основні етапи згасання життєвих функцій організму, описано стадії серцево-легеневої та церебральнї реанімації. Розкрито особливості організації анестезіологічної служби в Україні. Наведено класифікацію методів знеболювання, розглянуто теорії наркозу, охарактеризовано наркозно-дихальну апаратуру й анестезіологічний інструментарій. Вміщено інформацію про інгаляційний і неінгаляційний наркоз, комбіновану загальну та регіонарну анестезію, післяопераційне знеболювання. Обгрунтовано рекомендації щодо профілактики ускладнень в анестезіологічній практиці. Розкрито особливості анестезіологічного забезпечення у разі захворювань серцево-судинної системи, перитоніту, гострого панкреатиту, під час проведення операцій на органах грудної клітки та черевної порожнини, у нейрохірургії й акушерстві. Розглянуто порушення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, висвітлено питання клінічної фізіології дихальної, серцево-судинної систем, а також печінки, нирок, головного мозку, запропоновано методи інтенсивної терапії, які застосовуються у разі їх патологій, а також у випадку гострих отруєнь.

Освещена история развития анестезиологии, реаниматологии и интенсивной терапии. Рассмотрены основные этапы угасания жизненных функций организма, описаны стадии сердечно-легочной и церебральной реанимации. Раскрыты особенности организации анестезиологической службы в Украине. Дана классификация методов обезбаливания, рассмотрены теории наркоза, охарактерзиована наркозно-дыхательная аппаратура и анестезиологический инструментарий. Изложена информация об ингаляционном и неингаляционном наркозе, комбинированной общей и регионарной анестезии, послеоперационном обезбаливании. Обоснованы рекомендации по профилактике осложнений в анестезиологической практике. Раскрыты особенности анестезиологического обеспечения при заболеваниях сердечно-сосудистой системы, перитоните, остром панкреотите, при проведении операций на органах грудной клетки и брюшной полости, в нейрохирургии и акушерстве. Рассмотрены нарушения водно-электролитного баланса и кислотно-основного состояния, освещены вопросы клинической физиологии дыхательной, сердечно-сосудистой систем, а также печени, почек, головного мозга, приведены методы интенсивной терапии, применяемые при их патологиях, а также при острых отравлениях.

Розроблено та впроваджено в план навчання цикл "Критичні ситуації в анестезіології", який охоплює усі основні можливі ускладнення загальної анестезії. Під час проведення розбору кожної критичної ситуації аналізуються й оцінюються дії кожного з учасників, прогнозуються їх наслідки. Надано значну увагу психологічному становленню майбутнього спеціаліста, його моральній готовності впоратися з критичною ситуацією. Подальшою перспективою роботи є розширення спектру клінічних ситуацій, застосування стимуляторів.

Стисло викладено історію становлення і розвитку кафедри анестезіології та реаніматології Української військово-медичної академії з 1993 р. по 2002 р.

Розглянуто актуальні питання проведення анестезії та інтенсивної терапії у разі захворювань органів дихання. Подано інформацію про особливості анестезії під час торакальних операцій і у хворих із супутніми захворюваннями органів дихання. Описано сучасні методи інтенсивної терапії пневмоній, аспіраційного синдрому та респіраторного дистрес-синдрому. Висвітлено проблеми проведення анестезії й інтенсивної терапії у разі захворювань серцево-судинної системи. Розкрито особливості анестезії й інтенсивної терапії патологічних станів і синдромів, з якими найчастіше доводиться стикатися анестезіологу у щоденній практичній діяльності, проведення знеболювання та лікування хворих на гострий панкреатит, перитоніт, шлунково-кишкові кровотечі та пілородуоденальний стеноз. Висвітлено проблеми анестезії та інтенсивної терапії у разі патології печінки та нирок, лікування гострої ниркової недостатності тощо. Розглянуто особливості проведення анестезії в нейрохірургії, анестезії та інтенсивної терапії у разі травматичних ушкоджень центральної нервової системи.

Актуальним завданням безперервної освіти дорослих стає запровадження андрагогічного та акмеологічного підходів. Мета роботи - аналіз якості та ступеня сприйняття засобів педагогічного впливу на формування і підсилення професійних компетенцій у лікарів-анестезіологів різних вікових груп. За результатами інтерв'ю та анонімного анкетування лікарів-інтернів під час проходження очного навчання та слухачів курсу тематичного удосконалення та передатестаційного циклу на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" визначали ступінь задоволеності якістю наданих освітніх послуг і актуальність запропонованих способів модернізації освітнього процесу. Аналіз показав, що майже 95 % завідувачів відділень анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) відзначили необхідність максимально практично-орієнтованої моделі підготовки фахівців. На їх думку, спектр набутих лікарських умінь і практичних навичок повинен бути найширшим і не залежати від місця роботи та ступеня затребування. Обмеження переліку навичок відповідно до профілю ВАІТ підтримало всього 5 % опитаних. Однак усі одностайно погодилися, що практичні навички мають поєднуватися з фундаментальними знаннями та систематично закріплюватися. Зараз це відтворюється за допомогою манекенів у спеціальних класах і в умовах симуляційного центру. Тому більшості лікарів (82,7 %) не все одно, наскільки цікаві цикли тематичного удосконалення. Використання фантомів і простих манекенів без функції зворотного зв'язку дозволяє відпрацьовувати технічний навик, проте не відображає ступеня компетентнісного засвоєння. Сучасні вимоги суспільства до підготовки лікарів-анестезіологів протягом усього етапу післядипломної освіти передбачають кардинальні зміни програм і технологій викладання з упровадженням і освоєнням нових форм освітньої діяльності: дистанційних та імітаційних форм навчання, інтерактивних лекцій, майстер-класів.

14 - 16 вересня 2017 р. в м. Київ відбувся конгрес Асоціації анестезіологів України. Захід пройшов за підтримки Міністерства охорони здоров'я України, Національної академії медичних наук України, Громадської організації "Асоціація анестезіологів України", Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Розглянуто нагальні філософські проблеми анестезіології. У сучасній анестезіології важливим є своєчасне розв'язання як клінічних, так й інших, зокрема філософських, проблем. Серед останніх виділяють вузькоспецифічні, психологічні, морально-етичні, світоглядні, онтологічні та гносеологічні проблеми, під час розв'язання яких важливо використовувати філософські методи пізнання і діалектику, системний підхід, синергетику. Анестезіологія як інтегративний напрямок постнекласичної медицини та науки спрямована на збереження особистості пацієнта в його духовній, душевній та тілесній єдності. Розв'язання філософських проблем сучасної анестезіології є надзвичайно актуальним і відповідає вимогам часу.

Висвітлено життєвий шлях і внесок доцента В. П. Жалка-Титаренка у становлення анестезіології як спеціальності та науки. Четвертий за ліком анестезіолог України й асистент першої в державі кафедри анестезіології-реаніматології (тепер і анестезіології та інтенсивної терапії) залишив значну науково-літературну спадщину як співавтор першого підручника з анестезіології та реаніматології й інших посібників.