Індекс рубрикатора НБУВ: Л785-3 + Е422.318*871

Рубрики:

Мила і мийні засоби

Rhodococcus

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити біосинтез ауксинів грунтовими стрептоміцетами - антагоністами фітопатогенів та фітонематод. Ауксини в супернатанті культуральної рідини та етанольних екстрактах біомаси продуцентів визначали за допомогою методу кількісної спектроденситометричної тонкошарової хроматографії. В стаціонарну фазу росту в супернатанті культуральної рідини та біомасі S. netropsis УКМ Ас-2186 і S. violaceus УКМ Аc-2191 нагромаджується значна кількість речовин ауксинової природи. Окрім основних активних форм ауксинів індол-3-оцтової та індол-3-масляної кислот серед метаболітів виявлено індол-3-оцтової кислоти гідразид, індол-3-карбінол, індол-3-карбоксальдегід і індол-3-карбонову кислоту. Висновок: рістстимулювальна активнiсть метаболітних препаратів, розроблених на основі зазначених грунтових стрептоміцетів, значною мірою зумовлена їх здатністю до активного синтезу ауксинів, зокрема індол-3-оцтової та індол-3-масляної кислот.

Одними из перспективных типов развития дирижаблей являются летательные аппараты (ЛА) с аэростатической поддержкой (гибридные дирижабли) [1], использующие 2 принципа создания подъемной силы: аэродинамический и аэростатический. Они смогут вобрать в себя самые лучшие качества самолета (скорость), дирижабля (большую грузоподъемность и дальность полета), и вертолета (возможность осуществления короткого или вертикального взлета и посадки). Однако с появлением двух разных по принципу подъемных сил, аэродинамической и аэростатической, появляются соответственно две точки приложения этих сил (XF АД и XF АС). Расхождение центров приложения подъемных сил увеличивает потери на продольную балансировку ЛА. Основной задачей при этом является приведение координат XF АД и XF АC в одну точку с наименьшими потерями аэростатической подъемной силы. В процессе исследований определено рациональное положение аэродинамического фокуса по отношению к аэростатическому с точки зрения обеспечения продольной статической устойчивости ЛА. При этом расхождение между аэродинамическим и аэростатическим фокусами ЛА для всех исследуемых компоновок не превышает XF АД - XF АC - 2 %.

Досліджено здатність продуцентів поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vacсinii IМВ В-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 та Rhodococcus erythropolis IМВ Ас-5017 синтезувати позаклітинні екзометаболіти з гібереловою активністю за умов росту на різних субстратах, у тому числі й токсичних промислових відходах (пересмажена олія та відходи виробництва біодизелю). Позаклітинні фітогормони екстрагували з супернатанту культуральної рідини після вилучення з нього поверхнево-активних речовин. За обробки проростків огірків сорту Ніжинські такими екстрактами (розведення 1:500, 1:600) спостерігали стимуляцію подовження гіпокотилів порівняно з показниками після обробки проростків водою.

Охарактеризовано інновації й їх функції, з'ясовано економічний зміст і різновиди банківських і фінансових інновацій. Уточнено особливості, завдання, класифікацію інноваційно-фінансових технологій (ІФТ) банків і принципи їх застосування. З'ясовано передумови виникнення ІФТ банків та обгрунтовано методологічний базис формування механізму їх впровадження, систематизовано наукові підходи щодо впливу інституційних чинників на розвиток ІФТ. Виявлено специфіку та тенденції обслуговування банками суб'єктів аграрної сфери (АС). Оцінено банківську політику та здійснено огляд існуючих пропозицій ІФТ в АС. Визначено небезпеки, загрози та ризики впровадження банківських ІФТ. Охарактеризовано вплив комунікацій на розвиток ІФТ банків АС. На основі узагальнення світового досвіду розвитку та поширення ІФТ в банківській діяльності розроблено науково-методичні засади побудови портфеля стратегічних альтернатив їх активізації в АС. Розкрито пріоритетні напрями розвитку ІФТ банків у АС. Визначено напрями модернізації інноваційних платіжних інструментів під час обслуговування суб'єктів FC. Визначено стратегічні орієнтири розвитку банківських ІФТ в АC. Обгрунтовано концепцію функціонально-цільової моделі банківського фінансового реінжинірингу як інструменту гармонізації обслуговування суб'єктів АС. Розроблено концепт розвитку ІФТ для корпоративних клієнтів АС. Запропоновано науково аргументовану комплексну систему заходів щодо формування клієнтоорієнтованих ІФТ в АС.

Вивчено вплив поліморфних варіантів гена ектонуклеотид пірофосфатази/фосфодіестерази 1 (ENPP1) (rs997509 та rs1044498) на розвиток цукрового діабету 2-го типу. Установлено, що в представників української популяції існує зв'язок між частотою генотипів за поліморфними сайтами rs997509 та rs1044498 і ризиком розвитку ЦД 2-го типу. Носії мінорного Т-алеля (rs997509) мають удвічі більшу ймовірність захворюваності на цукровий діабет, ніж гомозиготи за основним С-алелем. Зазначений ризик зростає в осіб жіночої статі, пацієнтів із надмірною вагою, ожирінням та артеріальною гіпертензією. Установлено, що серед осіб старше 75 років, носіїв мінорного Т-алеля, ризик виникнення діабету в 4,5 раза вищий порівняно з гомозиготами за основним С-алелем. Ризик розвитку ЦД 2-го типу в носіїв мінорного Q-алеля (rs1044498) y 1,4 раза вищий, ніж у носіїв основного К-алеля. Зазначений ризик зростає в осіб жіночої статі. Аналіз поєднаного впливу засвідчив, що гаплотип СT за досліджуваними поліморфізмами гена ENPP1 пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку ЦД 2-го типу, а гаплотип АC, навпаки, має протективне значення. Поєднання в однієї особи з ІМТ ≥ 25 кг/м2 носійства мінорного Т-алеля поліморфізму 1-го інтрона та одного з варіантів генотипів K/K, K/Q або Q/Q за поліморфізмом 4-го екзона досліджуваного гена є значущим предиктором підвищеного ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу.

Розглянуто запропоновані пристрої силової електроніки з оцінюванням їхніх базових показників якості та функціонального призначення. Визначено такі пристрої, у разі застосування яких помітно підвищується енергоефективність електричних мереж. Показано, що ці пристрої за своїми поліпшеними функціонально-параметричними даними також широко використовуються в засобах електроспоживачів. Наведено такі зі згаданих пристроїв: комбіновані та керовані випрямлячі Латура-Греца; магнітно-напівпровідникові регулятори імпульсів; імпульсні перетворювачі постійної напруги - DC/DC перетворювачі; імпульсні перетворювачі постійної напруги в змінну - DC/АC перетворювачі; транзисторний ключ з повним тиристорним керуванням - VTS; керований магнітно-напівпровідниковий генератор імпульсів; удосконалена структурна схема магнітно-напівпровідникового генератора імпульсів. Зроблено висновок, що для підвищення енергоефективності електричних мереж найбільш прийнятними є такі показники якості вищенаведених пристроїв: високий ККД; поліпшена електромагнітна сумісність; захист від коротких замикань та комутаційних перенапруг; керованість згідно з вимогами щодо навантаження; буферна протидія обриву вхідного струму.