Наведено нову концепцію плутонічного петрогенезису докембрійської континентальної кори Українського щита. Ідеї плутонізму були викладені ще в XIX ст., однак з середини XX ст. у поглядах про геологію раннього докембрію вже переважали ідеї нептуністів-актуалістів, які сформувались у вигляді осадово-вулканогенної парадигми. Розглянуто головні етапи ранньої історії Землі на прикладі Українського щита: формування первинної трондьємітової кори та плутонічної петрогенетичної еволюції континентальної кори у ранньому докембрії з провідною роллю магматичних, метасоматичних і метаморфічних ендогених процесів (у тому числі: ранньоархейська переробка трондьємітової кори; утворення зеленокам'яних поясів пізнього архею; формування батолітових гранітних плутонів раннього протерозою; інтрузії гранітів рапаківі та стабілізація континентальної кори). Розглянуто умови та еволюцію рудоутворення. Визначено зміну фізико-хімічних умов на поверхні континентальної кори в геологічній історії Землі: з рифею розширюються зони з океанічною корою, площі суші та гір; збільшуються швидкість та об'єм осадконакопичення (в тому числі карбонатного), ерозія континентів; з'являється вільний кисень в атмосфері Землі та розвивається біосфера.

Дається систематичний виклад теорії біосфери та місця у ній людини. Розглянуто історію екології як науки, теорію і методологію пізнання еволюції живого, загальні уявлення походження та сутність біосфери, викладено основні теоретико-методологічні парадигми її пізнання. Аналізуються методолого-теоретичні засади вивчення природи біосфери, простежуються її сутнісні характеристики, розкривається сучасне бачення відмінних ознак життя людини як природної істоти. З'ясовуються механізми функціонування системи "людина-біосфера", розкриваються екологічні обставини та наслідки процесу антропогенезу, особливості диференціації людства на раси, адаптивні типи та культурні спільноти. У цьому зв'язку обгрунтована концепція та простежено механізм перетворення людиною біосфери у власну екологічну нішу. Доводиться, що життєвість людства залежить від його здатності осягнути закони розвитку і функціонування біосфери, жити згідно з ними.

Розглянуто новітні напрями у біоетиці, зокрема, розширення і зміну парадигми, що мають на меті максимально наблизити до морального вирішення проблеми виживання. Висвітлено джерела проблем та фактори, що зумовлюють розширення трактування наукових понять.

Стисло проаналізовано життєвий і творчий шлях видатного українського вченого, енциклопедиста і мислителя, академіка В.І. Вернадського. виділено понад 25 напрямів, які розробляв учений.

The vital and creative way of the outstanding Ukrainian scientist, encyclopaedist and thinker, academician V.I. Vernads'kyi is shortly analysed. More than 25 scientific trends, which the scientist has developed, are distinguished.

Висвітлено феномен тріади життя (біосферу - етносферу - ноосферу), описано методологічно-теоретичний апарат його вивчення та наведено прогноз подальшого розвитку процесів у даних сферах на основі найновіших наукових досягнень та методичних розробок у фізичній географії.

Освещен феномен триады жизни (биосфера - этносфера - ноосфера), описан методологическо-теоретический аппарат его изучения и приведен прогноз дальнейшего развития процессов в данных сферах на основе новейших научных достижений и методических разработок в физической географии.

Викладено базові положення екологічного грунтознавства. Розкрито сутність таких понять, як біосфера, соціум, агросфера. Розглянуто методологічні засади грунтово-екологічних досліджень. Наведено опис речовинно-енергетично-інформаційної моделі. Досліджено роль грунтів у функціонуванні екосистем. Висвітлено грунтово-екологічні наслідки антропогенезу та ноосферну перспективу.

Изложены базовые положения экологического почвоведения. Раскрыта сущность таких понятий, как биосфера, социум, агросфера. Рассмотрены методологические основы почво-экологических исследований. Приведено описание вещественно-энергетически-информационной модели. Исследована роль почв в функционировании экосистем. Освещены грунтово-экологические последствия антропогенеза и ноосферной перспективы.

Наведено понад 300 термінів і понять з питань сталого розвитку як інтегральної наукової сфери. Розкрито сутність таких понять, як анаеробні умови, біоємність, біосфера, виснаження, відновлення, вплив, всесвітнє глобальне село, еко-промисловий парк, екологічна етика, моніторинг індикаторів, соціальна відповідальність.

Приведено более 300 терминов и понятий по вопросам устойчивого развития как интегральной научной сферы. Раскрыта сущность таких понятий, как анаэробные условия, биоемкость, биосфера, истощение, воспроизводство, влияние, всемирное глобальное село, эко-промышленный парк, экологическая этика, мониторинг индикаторов, социальная ответственность.

Наведено найбільш поширені й уживані українські синоніми, а також понад 250 омонімічних груп і 3 000 антонімічних пар української мови. У словникових статтях синонімічні ряди проілюстровано дібраними текстами-прикладами, розкрито лексичне значення слів-антомів і їх можливу сполучуваність з іншими словами. Розглянуто такі слова, а також їх синоніми, омоніми й антоніми, як автономія, клеїти, милуватися, мимоволі, оточення, різниця, біосфера, локалізація, прикраса.

Приведены наиболее распространенные и употребительные украинские синонимы, а также более 250 омонимических групп и 3 000 тысяч антонимических пар украинского языка. В словарных статьях синонимические ряды проиллюстрированы подобранными текстами-примерами, раскрыты лексическое значение слов-антонимов и их возможная сочетаемость с другими словами. Рассмотрены такие слова, а также их синоними, омонимы и антонимы, как к автономия, клеить, любоваться, ненароком, окружение, разница, биосфера, локализация, украшение.

Отмечено, что состояние биоразнообразия является определяющим фактором динамичного равновесия биосферы и дальнейшего пути развития мирового сообщества, которое в конце ХХ ст. перешло к принципиально новому этапу развития - глобализации основных сфер бытия. Глобализация ведет к уничтожению биоразнообразия планеты. На основе логико-методологического анализа предложено принципиально новое определение биоразнообразия - разнообразие особей (организмов), их систем и экониш земного шара или любой его территории (акватории). Его особенности и состояние определяют все сущностные черты современного этапа цивилизации. Инициальными структурными единицами биоразнообразия являются популяция, флорокомплекс, фитоценоз, биоценоз, колония, экотоп. Первая из них наследуемая, остальные - функциональные, не наследуемые. В биосфере они выполняют различную роль: самовоспроизведения (насыщение пространства себе подобными), функционального неразрывного единства живой и неживой природы, саморегуляции, трансформации физической энергии в биологическую, уменьшения энтропии круговорота энергии, вещества и информации. Флорокомплекс - это экологически выраженный однотипный набор популяций видов, закономерно повторяющийся в пространстве в аналогичных условиях. Он имеет достаточно четкие природные границы и в своей сущности, как и любая другая структурная единица биоразнообразия, представляет собой не географическое, а экологическое явление, территориальная размерность которого определяется степенью общности видового состава. Это материальная иерархическая система, однотипные по видовому составу флористические

комплексы которой образуют элементарную флору.

В зависимости от подходов, методов, средств и прикладных потребностей целесообразно различать три категории биотического разнообразия: общую (интегральную), отраслевую (объектную) и производственную (прикладную). Согласно программным заданиям Конференции ООН в Рио-де-Жанейро, производственное разнообразие включает три его вида: видовое (организменное, индивидуумное), популяционное и экосистемное. Ландшафтное разнообразие разделяется на две категории: ландшафтно-географическое (традиционно-ландшафтное) и пейзажное (гуманистическое), которое отвечает определению "Всеевропейской стратегии сохранения биологического и ландшафтного разнообразия" и гармонизирует с программами охраны редкостных, уникальных и значимых биотопов и экосистем, а также формирования экологической сети.

Розглянуто філософські і етикогуманістичні аспекти сучасної екологічної проблеми. Доведено, що біосфера сьогодні не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися, самовідновлюватися - вона перебуває на порозі ХХІ ст. у стані деградації. Розглядаються негативні наслідки Чорнобильської катастрофи на навколишнє середовище і здоров'я людей. Зроблено висновок, що цивілізації необхідно змінити своє ставлення до навколишнього середовища, змінити стиль своєї діяльності і переоцінити життєві цінності. З урахуванням глобальних і регіональних екологічних проблем вивчено різні аспекти екологічного гуманізму, обгрунтовано ідеї екологічної філософії та теоретичні ідеї оптимального впливу на природу.

Досліджено методологічну роль біотики в осмисленні феномену коеволюції суспільства та природи. Філософсько-методологічне осмислення біотики грунтується на вищих ідеалах коеволюції суспільства та природи як основи людського буття. Коеволюційна настанова є регулятивним методологічним принципом біотики, що дозволяє розкрити взаємини людства з природою, єдність природничо-наукового та гуманітарного знання. Саме коеволюційний перехід системи людина - біосфера до стану динамічно стійкої цілісності, симбіозу означатиме реальне перетворення біосфери в ноосферу. Проведено синтез біотики та синергетики. Синергетика кардинально змінила процеси розвитку та примноження наукового знання про світ і людину, пізнавальні можливості людини. З використанням синергетичного підходу виявлено цінні ідеї та уявлення, а саме: цінності, екологічної стійкості, біоетичної свідомості, глобальних наслідків локального втручання людини в природу. Біотика пропонує шлях створення суспільства, здатного до спільного розвитку з біосферою, тобто такого, яке може перейти в епоху ноосфери. Об'єктом вивчення стає відповідальна особистість. Чим більше зусиль суспільства буде спрямовано на формування такої особистості, тим більш усвідомленими, ефективними стануть зусилля людей щодо формування біотичної освіти. Одним з найважливіших компонентів біотичної освіти є підготовка спеціалістів, здатних вирішувати завдання різного масштабу. Результатом такої освіти може стати біотичний світогляд, центром якого є ідеї цінності життя, єдності людини та живої природи.

Наведено результати досліджень з актуальних питань безпеки життєдіяльності, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища й охорони праці. Вивчено можливості використання сорбційних матеріалів для ліквідації екологічних наслідків аварій з метанолом. Проаналізовано вплив субстрату на процес утворення біогазу. Запропоновано методику оцінювання професійного ризику у ковальсько-процесових цехах. Показано перспективи використання технології мікробного паливного елемента у системах опріснення води. Наведено результати контролю якості атмосферного повітря у м. Черкаси. Проведено еколого-географічний аналіз водних об'єктів автомагістралі Львів - Краковець. Визначено вплив забруднення нафтопродуктами на чисельність мікроорганізмів і фітотоксичні властивості темно-сірого опідзоленого грунту. Зроблено фітотест-оцінку екологічного стану грунтів м. Геніченськ. Охарактеризовано структуру природно-заповідного фонду Харківської області. Розглянуто непридатні та заборенені пестициди як джерело небезпеки для навколишнього середовища. Досліджено перебіг мікробіологічних процесів у перелогах різної тривалості. Визначено екологічно небезпечні фактори забруднення природних вод України. Обгрунтовано організаційні засади функціонування державної системи моніторингу довкілля в контексті євроінтеграції.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень в області екологічної безпеки та фізико-географічних аспектів її забезпечення, а також охорони навколишнього середовища й охорони праці. Розглянуто рибні ресурси Дніпра та заходи щодо їх збільшення. Розкрито особливості моделювання забруднення довкілля у випадку надзвичайної ситуації на аміакопроводі "Тольятті - Одеса". Зроблено порівняльну оцінку хімічного складу листового опаду територій Харкова з різним рівнем антропогенного навантаження. Розглянуто особливості вибору показників якості спеціальних матеріалів для кислотозахисного одягу. Визначено вплив цементного пилу на формування структури опідзоленого чорнозему. Розкрито екологічні особливості Львівської урбосистеми.

Наведено аналіз основних причин, що викликали кризовий стан в Біосфері Землі. Проаналізовано глобальні проблеми людства в системі "людина - біосфера", систему "людина - середовище існування" і саму людину в середовищі існування. Узагальнено результати міжнародних досліджень, спрогнозовано наслідки кризових положень в біосфері, вплив антропогенних негативних факторів. Наведено приклади вирішення існуючих проблем і завдань як локального, так і глобального характеру.

Розкрито зміст геологічних термінів і понять з усіх розділів науки про Землю. Висвітлено сутність таких понять, як біосфера, буре вугілля, вік геологічний, вулкан, гемологія, гематит, гіпотеза океанізації, денудація, дериват, ейфельський ярус, зона субдукції, кампанський ярус, лабрадорит, міндельське зледеніння, олігоцен, піроксеніти, сланці кристалічні, слюди, террейн, цитрин, ярданги.

Освещены проблемы техногенно-экологической безопасности и охраны труда, изучены техногенные и экологические риски. Внимание уделено вопросам экологической безопасности карьеров предприятий горнодобывающей промышленности при их рекультивации. Изучено влияние растворов минеральных кислот на материалы с полимерным покрытием. Рассмотрены методы и средства оценки состояния и видов воздействий на окружающую природную среду, вопросы защиты окружающей среды от загрязнений. Приведена методика эколого-экономической оценки эффективности применения сорбентов нефтепродуктов. Дана оценка эффективности очистки газо-аэрозольных выбросов АЭС от трития путем их конденсации. Внимание уделено энергосберегающим технологиям, вопросам использования промышленных и бытовых отходов. Предложена многофункциональная лабораторно-исследовательская установка для исследования режимных особенностей водяного теплого пола. Показана целесообразность использования настенных солнечных коллекторов с воздушным теплоносителем. Определены необходимость и порядок проведения инвентаризации бытовых отходов в Украине. Рассмотрены экологические проблемы физической, экономической и социальной географии, вопросы экологии и здоровья населения.

Визначено ідейні та теоретико-методологічні засади світоглядної концепції академіка та сина України Володимира Вернадського, а саме його вчення про біосферу й її еволюційний перехід у ноосферу. Висвітлено життєві кроки та творчі здобутки Вернадського. Досліджено розвиток вчення про біосферу у працях попередників-українців. Зазначено, що вчення було народжено в одному інтелектуальному річищі, але принаймні у двох осередках думки - у творчості П. де Шардена та В. Вернадського. Вказано на оптимістичний погляд концепції ноосфери на майбутнє за умов діяння людства згідно універсальним законам розвитку життя та духу.

Розкрито сутність світоглядного учення В. Вернадського та Т. де Шардена про ноосферу. "В останні тисячоліття спостерігається інтенсивне зростання впливу однієї живої речовини - цивілізованого людства ...Ми знаходимося у стані ноосфери", - підкреслив В. Вернадський у 1940 р. Відзначено, що головним критерієм розбудови ноосфери є організована наукова думка сукупного людства, що для розбудови та зміцнення ноосфери важливе створення центрів пізнання, енергійне поширення та поглиблення народної освіти, проведення роботи, яка не знає кордонів, у досягненні всепланетного єднання людей, що, за Т. Шарденом, останнім етапом розвитку людства буде перетворення людства в надорганізм і аморизація (злиття в точці Омега любові абсолютної і любові особистої, Людини та Христа). Стверджено, що існування людства - необхідний витвір Всесвіту, тому воно повинно бути, однак ноосфери неможна досягти автоматично, і щоб не прийти до краху, треба діяти згідно з законами розвитку життя і духу.

Раскрыта сущность мировоззренческого учения В. Вернадского и Т. де Шардена о ноосфере. "В последние тысячелетия наблюдается интенсивный рост влияния одного живого вещества - цивилизованного человечества ... Мы находимся в состоянии ноосферы", - подчеркнул В. Вернадский в 1940 г. Отмечено, что главным критерием развития ноосферы является организованная научная мысль совокупного человечества, что для развития и укрепления ноосферы важно создание центров познания, энергичное распространение и углубление народного образования, проведение работы, которая не знает границ, в достижении всепланетного единения людей, что, по Т. Шардену, последним этапом развития человечества будет превращение человечества в сверхорганизм и аморизация (слияние Человека и Христа). Утверждается, что существование человечества - необходимое произведение Вселенной, поэтому оно должно быть, однако ноосферы нельзя достичь автоматически, и чтобы не прийти к краху, нужно действовать согласно законам развития жизни и духа.

The article is dedicated to life and scientific activity of the greatest thinker of the XX century, son of Ukraine, academic V. Vernadsky. The author showed ideological and theoretical-methodological basis of biosphere and noosphere conception of V. Vernadsky and his predecessors.

Розглянуто головну проблему сучасності - гострі суперечності в системі людина - навколишнє середовище, що привело до глибокої системної кризи та загострення негативних явищ глобального виміру, які не лише гальмують соціально-економічний розвиток, а створюють реальну загрозу існуванню людства та біосфери в цілому. Висвітлено демографічні проблеми і загрози розвитку цивілізації, існуванню людства та біосфери. Наведено таблицю показників рівня життя країн Європи й України.