Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Розглядаються дидактичні можливості позакласної роботи у навчанні школярів хімії, фізичні закономірності і задачі в курсі радіоелектроніки, проблеми підготовки старшокласників до фізико-математичних олімпіад, а також критерії та психолого-педагогічні умови діалогової взаємодії вчителя та учнів початкової школи. Запропоновано нові напрями загальнотехнічної освіти і використання поезії як неспецифічного джерела географічних знань. Висвітлюються питання про термінологію в системі моносемантики сучасної української мови, проблема творчих взаємин О.Кониського та П.Куліша, структура та функції метафори в поетичній творчості М.Гумільова, а також основні мотиви збірки поезій Олександра Де "Пісня серця" тощо.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Досліджено процес історичного розвитку і взаємовпливу джазу і синкретичних жанрів популярної естрадної музики (рок, блюз, кантрі, диско, шансон, авторська пісня). Проаналізовано їх витоки, музичну специфіку, соціальні функції, а також охарактеризовано основні напрями, жанри та стилі. Значну увагу приділено творчості сучасних вітчизняних композиторів, поетів-піснярів, аранжувальників у жанрі поп-музики: Є.Рибчинського, Д.Гершензона, І.Поклада, Г.Татарченка, Ю.Рибчинського та ін.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

Одна з найменш досліджених сторінок історії українського театру - творча діяльність режисера І.А.Маковського. Проаналізовано виставу "Лісова пісня" (1940 р.), яка стала подією культурного життя Харкова того часу.

Розглянуто систему інтегрованих уроків у II-III-х класах, де об'єднані виразні засоби народної класичної музики, образотворчого мистецтва витинанки та поетичного слова Лесі Українки.

Рассмотрена система интегрированных уроков во II-III-х классах, где объединены выразительные средства народной классической музыки, изобразительного искусства вытынанки и поэтического слова Леси Украинки.

The article deals with the system of integration at the lessons of elementary education in the 2nd-3th forms. The essence of such integrity lies in the folk-lore, pictorial art and Lesya Ukraїnka's poetry.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч313(4Укр) + Ш3(2=1Ук)-304

Рубрики:

Народна педагогіка. Етнопедагогіка

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи в українській, російській (царській) і зарубіжній історіографії, фольклорі та літературі. Зазначено, що у фольклорі та давній українській літературі образ Івана Мазепи трактувався як образ зрадника, запроданця-авантюриста. В історичних піснях ім'я гетьмана супроводжувалося епітетом "проклятий", що пішло від анафеми, але не за зраду російського царя, а за арешт Палія. У літературі XVII - XVIII ст. ім'я гетьмана возвеличувалось у панегіриках, складених наближеними до його особи людьми. Після переходу Мазепи на бік шведів ті ж самі "друзі" створили вірші-прокльони на адресу гетьмана. Історичні події періоду гетьманування Мазепи знайшли своє відображення у козацьких літописах та "Історії Русів", де образ гетьмана трактується неоднозначно. Докорінних змін зазнає трактування постаті Івана Мазепи у творчості Т.Шевченка, але радянська історіографія розглядала ці скупі Шевченкові згадки про нього лише у негативному світлі. Зазначено, що лише після Другого найціонального відродження він змінив погляд на особу гетьмана Мазепи, образ якого сприймається як образ-символ, образ борця за державну незалежність.

Наведено результати наукових досліджень з питань поезії, белетристики, драматургії, публіцистики відомої громадської діячки О.Пчілки, а також відомої української поетеси Лесі Українки, зокрема, поетичного циклу "Сім струн", драматичної поеми "Одержима", драми-феєрії "Лісова пісня".

Приведены результаты научных исследований по вопросам поэзии, беллетристики, драматургии, публицистике известной общественной деятельницы Е.Пчелки, а также известной украинской поэтессы Леси Украинки, в частности, поэтического цикла "Семь струн", драматической поэмы "Одержимая", драмы-феерии "Лесная песня".

Досліджено традиційні народні етико-естетичні норми, репрезентовані у пісенному фольклорі соціально-побутового масиву. Теоретичні узагальнення включали зіставлений аналіз пісенних текстів з огляду на еволюційні зміни у світогляді народу, зумовлені історичними, політичними, соціальними, економічними, ідеологічними причинами. Висвітлено жанри усної народної творчості, які відображають народні погляди на ідеальний життєустрій. Обгрунтовано висновок, що соціально-побутова пісня концентрує в собі народні уявлення про традиційне бачення героїчного, трагічного та комічного; є джерелом і надійним матеріалом для дослідження народної естетики та моралі.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми поетичної специфіки української ліричної пісні в контексті еволюції пісенних традицій, реконструкції та семантичної інтерпретації таких типологічних ознак пісень про кохання, як типи ментальних структур, мотифем, мотивів, міфологем у фольклорних текстах, а також у давніх літературних пам'ятках XVII - XVIII ст. На мисленнєвому, емотивному, психологічному рівнях досліджено закон художнього мислення, психологічні та прагматичні функції ліричної пісні з урахуванням типології та історичної трансформації семантичних реалій. Переосмислено пісенний матеріал в контексті загальної фольклорної моделі, розуміння пісні про кохання як стійкої мікросистеми єдиного свідомісного та художнього комплексу духовної культури етносу.

Розглянуто особливості образного мислення самобутнього художника у процесі ілюстрування драми-феєрії "Лісова пісня".

Рассмотрены особенности образного мышления самобытного художника в процессе иллюстрирования драмы Леси Украинки "Лесная песня".

The article deals with the peculiarities of the figurative thinking of the original artist in the process of illustrating Lesya Ukraїnka's dramatic poem "The Forest Song".

Проаналізовано з точки зору етимології та поширення у східнослов'янських мовах назви одягу та взуття, використані Лесею Українкою в драмі-феєрії "Лісова пісня".

Проанализированы с точки зрения этимологии и распространения в восточнославянских языках названия одежды и обуви, использованные Лесей Украинкой в драме-феерии "Лесная песня".

The appellations of clothes and footwear used by Lesya Ukraїnka in the fairy drama "The Forest Song" are analysed from the point of view of etymology and spread in the East Slavonic languages.

Проаналізовано нечисленні назви локального характеру, які вживає Леся Українка у драмі-феєрії "Лісова пісня".

Проанализированы малочисленные названия локального характера, употребляемые Лесей Украинкой в драме "Лесная песня".

A limited number of local denominations used by Lesya Ukraїnka in the drama "The Forest Song" are being analysed in the article.

The article deals with the peculiarities of mythological consciousness of personages in the drama "The Forest Song".